Реєстраційний номер
0826U001150, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Договір управління чужими справами у цивільному праві України
Здобувач
Карташов Вячеслав Вадимович,
Керівник Кот Олексій Олександрович
Опонент Жорнокуй Юрій Михайлович
Опонент Бажанов Валентин Олександрович
Рецензент Міловська Надія Василівна
Рецензент Гуцуляк Володимир Казимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України
Опис
Кваліфікаційна наукова праця присвячена комплексному дослідженню договору управління чужими справами у цивільному праві України. У роботі розкрито правову природу цього договору, його місце у системі цивільно-правових договорів, особливості предмета, об’єкта, суб’єктного складу, змісту, форми, а також специфіку укладення, виконання та порушення зобов’язань, що з нього виникають.
У першому розділі досліджено правову природу договірних відносин з управління чужими справами. Встановлено, що інтегрування категорії управління у сферу цивільних правовідносин зумовлене потребою у цілеспрямованому впливі на об’єкти цивільних прав, однак у приватноправовій сфері таке управління ґрунтується не на публічній владі, а на приватноправовій владі суб’єкта, змістом якої є індивідуальне панування над відповідним об’єктом, опосередковуване суб’єктивним цивільним правом. З’ясовано, що у разі делегування управління іншій особі таке панування набуває форми повноваження. На підставі аналізу зарубіжного досвіду констатовано, що європейські правопорядки ширше підходять до визначення об’єкта делегованого управління, допускаючи його не лише щодо майна чи майнових прав, а й щодо інших сфер діяльності та інтересів особи. Обґрунтовано самостійність договору управління чужими справами у системі цивільно-правових договорів і запропоновано його авторське визначення як домовленості, за якою установник управління передає або зобов’язується передати управителеві повноваження щодо управління справами, а управитель здійснює їх від свого імені в інтересах установника управління або третьої особи за плату.
У другому розділі надано загальну характеристику договору управління чужими справами. Доведено, що предметом договору є дії юридичного та фактичного характеру, які вчиняє управитель у процесі реалізації делегованих йому повноважень з метою впорядкування справ установника управління у певній сфері його життя чи діяльності. Об’єктом договору визначено послугу з управління чужими справами, а об’єктом управління – змістовно відокремлену сферу інтересів та/або діяльності установника управління, на яку спрямовується вплив управителя. Встановлено, що управителем може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа, які мають необхідні знання, навички й потенціал для здійснення делегованих повноважень. Наголошено на фідуціарному характері договору, що зумовлює обов’язок управителя діяти з належною дбайливістю та відданістю. Обґрунтовано, що істотними умовами договору мають бути, зокрема, сфера повноважень управителя та плата за його послуги, а форма договору має визначатися з урахуванням специфіки об’єкта управління та інтересів сторін.
У третьому розділі досліджено особливості динаміки правовідносин, що виникають із договору управління чужими справами. Встановлено, що укладення договору є початковою стадією його динаміки та виконує не лише правовстановлюючу, а й правовизначальну функцію, оскільки передбачає узгодження сторонами істотних умов. Доведено, що для цього договору характерні загальний порядок і традиційний спосіб укладення, а необхідною організаційною передумовою його виникнення є наявність особистої довіри між сторонами. Виконання договору розглянуто як упорядкований процес реалізації сторонами своїх прав та обов’язків із дотриманням принципів належного виконання, добросовісності, розумності, дбайливості та лояльності. Порушення договору визначено як специфічний стан зобов’язання, що виникає внаслідок невиконання або неналежного виконання його умов і створює підстави для захисту порушених прав та застосування заходів цивільно-правової відповідальності. Обґрунтовано доцільність нормативної деталізації таких порушень, як перевищення управителем повноважень, нецільове чи неефективне використання коштів, порушення фідуціарних обов’язків та неефективне управління.
У роботі зроблено висновок про доцільність окремого нормативного закріплення договору управління чужими справами у структурі Цивільного кодексу України під час оновлення цивільного законодавства. Одержані результати можуть бути використані у нормотворчій діяльності, правозастосуванні та подальших наукових дослідженнях у сфері договірного права.
Дата реєстрації
2026-04-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-21 / 2026-10-08
