Реєстраційний номер
0826U001157, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Фармакоекономічне та технологічне обґрунтування складу мазі на основі нового похідного 1,2,4 – триазолу для лікування трихофітії тварин
Здобувач
Хоменко Катерина Валеріїна,
Керівник Бушуєва Інна Володимирівна
Керівник Полова Жанна Миколаївна
Опонент Вишневська Лілія Іванівна
Опонент Гладишев Віталій Валентинович
Рецензент Глущенко Олена Миколаївна
Рецензент Буткевич Тетяна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Роботу виконано на базі кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України та кафедри управління і економіки фармації та фармацевтичної технології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми сучасної фармацевтичної та ветеринарної практики, яка полягає у фармакоекономічному та технологічному обґрунтуванні складу, розробці та дослідженні мазі на основі нової похідної 1,2,4-триазолу - 4-((5(децилтіо)-4-метил-4H-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфоліну для лікування трихофітії у тварин.
Актуальність теми зумовлена значною поширеністю дерматомікозів у тварин, зокрема трихофітії, які характеризуються високою контагіозністю, тривалим перебігом, складністю лікування та значними економічними втратами у тваринництві. В умовах сучасного фармацевтичного ринку існуючі протигрибкові препарати не завжди забезпечують оптимальне співвідношення ефективності, безпеки та вартості, що зумовлює необхідність пошуку нових активних фармацевтичних інгредієнтів та створення ефективних лікарських форм на їх основі.
У першому розділі дисертації представлено систематичний аналіз сучасних літературних даних щодо хімічної природи, фармакологічного потенціалу, методів синтезу та біологічної активності похідних 1,2,4триазолу як перспективних протигрибкових та антимікробних засобів, а також обґрунтовано доцільність їх використання у створенні нових лікарських форм для місцевого застосування.
Встановлено, що похідні 1,2,4-триазолу займають провідне місце серед азагетероциклічних сполук завдяки поєднанню високої біологічної активності, сприятливих фізико-хімічних властивостей та широких можливостей структурної модифікації.
Аналіз літературних джерел показав, що сучасні дослідження спрямовані на створення нових похідних 1,2,4-триазолу шляхом молекулярної гібридизації з іншими фармакофорними фрагментами (піримідин, тіазол, бензимідазол, кумарин тощо), що дозволяє значно розширити спектр їх біологічної дії. Серед отриманих сполук було виявлено ряд активних молекул з вираженою антимікробною та протигрибковою активністю проти широкого спектру мікроорганізмів, включаючи Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans, Aspergillus niger та інші. Було виявлено, що активні сполуки викликають зниження рівня ергостеролу, деполяризацію мембран та індукцію апоптотичних процесів у грибкових клітинах. Водночас показники цитотоксичності (IC₅₀) перевищують значення MIC₅₀, що свідчить про селективність дії досліджуваних сполук.
У розділі також обґрунтовується актуальність пошуку нових протигрибкових засобів у зв'язку зі зростанням резистентності патогенних мікроорганізмів, обмеженою ефективністю існуючих препаратів та їх токсичністю. Було виявлено, що ряд нових похідних 1,2,4-триазолу демонструють активність, яка в 10–64 рази перевищує активність стандартних препаратів, що свідчить про їх високий потенціал як «сполуккандидатів».
У другому розділі дисертації наведено наукове обґрунтування вибору напрямку дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання роботи, а також охарактеризовано загальну методологію та комплекс сучасних методів, що використовуються для досягнення поставленої мети.
Встановлено, що сучасна концепція лікування інфекційних захворювань передбачає комплексний підхід, який включає вплив на збудника, стимуляцію імунної відповіді, відновлення бар'єрних функцій організму та профілактику вторинних інфекцій. У цьому контексті створення нових протигрибкових препаратів на основі похідних 1,2,4триазолу є актуальним та науково обґрунтованим напрямком.
Для досягнення мети дослідження сформовано логічно структуровану схему наукового процесу, яка включає 7 послідовних етапів, що забезпечують системний підхід до вирішення поставлених завдань – від аналізу літературних джерел до розробки методів контролю якості та оцінки ефективності препарату.
Загальний метод кількісного визначення передбачає приготування стандартного розчину шляхом розчинення 0,02100 г речовини у мірній колбі об'ємом 50,00 мл з подальшим розведенням до робочої концентрації.
Дата реєстрації
2026-04-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-24 / 2026-07-02
