Дисертація доктора філософії. Лукашевич Сергій Миколайович. Поняття та межі судового розсуду: питання теорії та практики

Реєстраційний номер

0826U001185, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

12-05-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Поняття та межі судового розсуду: питання теорії та практики

Здобувач

Лукашевич Сергій Миколайович,

Керівник Дідич Тарас Олегович
Опонент Камінська Наталія Василівна
Опонент Колпаков Валерій Костянтинович
Опонент Нуруллаєв Ількін Садагат огли
Рецензент Степаненко Наталія В'ячеславівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Вищий навчальний заклад "Університет економіки та права "КРОК"

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному теоретико-правовому аналізу судового розсуду як особливого механізму реалізації принципу верховенства права в умовах трансформації української правової системи та її європейської інтеграції. Судовий розсуд розглядається не лише як інструмент тлумачення і застосування правових норм, а як складний багатовимірний феномен, що поєднує елементи правозастосування, судової інтерпретації та правотворчості. У першому розділі дослідження здійснено глибокий аналіз феномена судового розсуду в контексті еволюції правового мислення — від нормативістського підходу до аксіологічно орієнтованої моделі правозастосування. Обґрунтовується, що в умовах демократичної правової держави судовий розсуд має слугувати інструментом досягнення субстантивної справедливості, пропорційності та гуманізму. Особлива увага приділяється необхідності чіткого визначення меж суддівського розсуду, сформованих на основі процесуальних стандартів, етичних принципів та доктрини верховенства права. Судовий розсуд трактується як показник рівня правової культури, інституційної зрілості судової влади та здатності правової системи до адаптації в умовах правової невизначеності. Методологічну основу дослідження становить поєднання формально-правового, структурно-функціонального, порівняльно-правового та прогностичного методів. Це дозволило комплексно осмислити судовий розсуд як адаптивний і аксіологічно зорієнтований механізм, що виходить за межі традиційного позитивістського розуміння права. Значна увага приділяється гуманістичному підходу, відповідно до якого судовий розсуд постає як когнітивно-ціннісна діяльність, що вимагає від судді не лише професійної компетентності, а й моральної зрілості, етичної відповідальності та орієнтації на людину як найвищу соціальну цінність. Другий розділ присвячено аналізу розвитку судового прецеденту в Україні в пострадянський період та в контексті європейської інтеграції. Підкреслюється, що хоча судовий прецедент формально не визнається джерелом права в Україні, вплив практики Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу є суттєвим. Роль Верховного Суду визначається як ключова у формуванні єдності судової практики та забезпеченні правової визначеності. Обґрунтовується необхідність урахування acquis communautaire як фундаменту правової інтеграції України до ЄС. У цьому ж розділі розкривається концепція верховенства права як основи функціонування демократичної держави, з акцентом на судове верховенство та незалежність судової влади. Аналізуються проблеми реалізації цього принципу в Україні, зокрема політичний вплив на суди, недостатній рівень незалежності суддів та неповна гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами. Запропоновано напрями подолання зазначених викликів шляхом посилення інституційних гарантій незалежності судової влади та підвищення правової культури суспільства. У третьому розділі досліджуються ключові виклики європейської інтеграції України, зосереджуючи увагу на гармонізації законодавства та судової практики з правом Європейського Союзу. Доведено, що формальна адаптація норм без їх ефективної імплементації через судову практику не забезпечує досягнення цілей інтеграції. Судовий розсуд розглядається як центральний інструмент застосування норм права ЄС, забезпечення правової визначеності, справедливості та пропорційності. Узагальнюється, що ефективне впровадження європейських стандартів потребує не лише законодавчих змін, а й трансформації правосвідомості та реального забезпечення незалежності судової влади.

Дата реєстрації

2026-04-25

Додано/оновлено в НРАТ

2026-04-25 / 2026-07-01