Реєстраційний номер
0826U001209, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Еколого-біологічні особливості та оцінка стійкості деревних угрупувань спеціального призначення центральної частини Криворіжжя
Здобувач
Квітко Максим Олександрович,
Керівник Лихолат Юрій Васильович
Опонент Бессонова Валентина Петрiвна
Опонент Ліханов Артур Федорович
Рецензент Іванько Ірина Анатоліївна
Рецензент Барановський Борис Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Опис
Актуальність дослідження визначається необхідністю пошуку практичних заходів відновлення, захисту і збереження деревної рослинності в умовах впливу факторів промислового регіону Північно-західної частини степової природної зони Придніпров’я Криворізького гірничо-видобувного району, які будуть спрямовані на формування та забезпечення стабільного розвитку на гірничо-металургійному виробництві в напрямках озеленення селітебних, санітарних пило-газозахисних і водозахисних територій з використанням штучних деревних насаджень. Основним завданням даної роботи було дослідити стан штучних деревних насаджень з позицій фітоценотичного та екосистемного підходу як вагомого чиннику реалізації парадигми сталого розвитку Криворізького металургійного комплексу і гірничовидобувного р-ну в природних умовах степового аридного клімату.
Основною метою даної роботи було дослідження стану деревних насаджень спеціального призначення з позицій фітоценотичного та екосистемного підходу як вагомого чиннику реалізації парадигми сталого розвитку Криворізького металургійного комплексу і гірничовидобувного р-ну в природних умовах степового аридного клімату. Дане дослідження деревних угруповань спеціального призначення проводилося на території Криворізького гірничо-металургійного району Центральної частини України. Деревні угруповання мають різні етапи розвитку та особливості адаптації до умов зростання, а також відмінні за походженням та місцерозташуванням. Саме тому актуальним є лонгітюдне дослідження еколого-біологічних та фізіологічних механізмів адаптації домінуючих порід деревних екосистем природного та штучного походження спеціального призначення, які розташовані в природних, урбанізованих та техногенних умовах. Для отримання результатів досліджень в межах визначених територій центральної частини Криворіжжя були закладені 44 основні ключові ділянки, що представлені 10 лісовими екосистемами основних типів угруповань деревної та чагарникової рослинності спеціалізованого призначення.
Дослідні ділянки були закладені в основні типи штучних деревних насаджень: 1) деревостани водозахисного, ґрунтозахисного призначення, що знаходяться в природно-кліматичних умовах, 2) деревостани арборетумів дослідницького призначення, 3) деревостани річкового захисного поясу та 4) деревні насадження міського газопилового захисного поясу. Умовним контролем слугували лісові екосистеми, що розташовані за 30-50 км від джерел промислових викидів. Дослідження було сплановано з метою оцінки факторів, що впливають на стан природних фітоценозів і штучних деревних насаджень, тобто забруднення повітря, властивостей ґрунту, особливостей рельєфу, місцевих мікрокліматичних умов, періодичність і сезонну динаміку досліджень. Для визначення структури дендрофлори в межах одного об’єкту було закладено не менше 3 ділянок з середньою кількістю деревних стовбурів (170 шт.). Координати маршрутів, місцерозташування деревних видів і робочих ділянок фіксували за допомогою GPS-пристрою та програмного забезпечення AlpinQuest (Alpine quest off road explorer) і OfflineMaps.
Домінуючими деревними породами на території всіх 44 ключових ділянках територій дослідження були встановлені дуб звичайний Quercus robur L.; акація біла Robinia pseudoacacia L.; клен гостролистий Acer platanoides L. Вторинні яруси дерених угрупувань складають в’яз гладкий Ulmus laevis Pall., клен польовий Acer campestre L.; ясен звичайний Fraxinus excelsior L.; клен татарський Acer tataricum L. клен ясенелистий Acer negundo L., айлант найвищій Ailanthus altissima (Mill.) Swingle., виявляють значну фізіономічну стійкість і з часом можуть витісняти домінуючі породи. Відносно чисельності домінуючими видами на дослідних ділянках деревних насаджень були Acer campestre L., Acer negundo L., Acer platanoides L., Сornus sanguinea L., Fraxinus excelsior L., Populus nigra L., Quercus robur L., Robinia pseudoacacia L.
На Криворіжжі ріст та фізіологічний розвиток деревних видів рослин відбувається за подвійним негативним пресингом – природним дефіцитом вологи та наслідками забруднення довкілля. Відносно чисельності, домінуючими видами на дослідних ділянках деревних насаджень були Quercus robur L., Acer campestre L., Acer negundo L., Acer platanoides L., Сornus sanguinea L., Fraxinus excelsior L., Populus nigra L., Robinia pseudoacacia L.
Результати досліджень використано в науково-практичній роботі природного заповідника «Гурівський ліс» та навчальних програмах на кафедрі Фізіології та інтродукції рослин, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: «Оранжерейне та промислове квітництво» «Пришкільна навчально-дослідна ділянка та озеленення школи». А також кафедри Хімії та безпеки життєдіяльності та кафедри Загальної біології та екології Криворізького державного педагогічного університету: «Основи безпеки життєдіяльності», «Регіональна екологія».
Дата реєстрації
2026-04-27
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-27 / 2026-07-02
