Реєстраційний номер
0826U001283, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Удосконалення державної політики регулювання майнових відносин в Україні
Здобувач
Нищенко Євген Вікторович,
Керівник Добрянська Наталія Валеріївна
Опонент Дацій Надія Василівна
Опонент Драган Ірина Василівна
Рецензент Сімак Сергій Васильович
Рецензент Євмєшкіна Олена Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання, що полягає в розвитку теоретико-методологічних засад, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики регулювання майнових відносин в Україні.
Розроблено класифікацію методичних підходів до визначення сутності державного майна, а саме: ресурсний (факторний) (державне володіння майном); функціональний (розкриття ролі та значення державного майна через його функції); інституційний (виняткове значення правового аспекту державного майна); соціально- орієнтований (розкриття ролі та значення державного майна крізь призму соціально орієнтованої громадської форми відносин і через уповноважену цивільним суспільством державу).
Досліджено сутність державного майна з виділенням таких специфічних характеристик, що відображають його суть: а) належність об'єктів державі від імені уповноважених органів влади; б) реалізація загальнодержавних (загальнонаціональних) інтересів; в) ефективне функціонування правового режиму, що регламентує використання суспільних благ; г) соціальний характер, що проявляється як результат взаємодії держави, суспільства та індивіда.
Удосконалено класифікацію механізмів державної політики регулювання майнових відносин, яка враховує результати перетворення економічного простору, зміну характеру взаємодії суб'єктів, еволюцію об'єктів, форм і способів реалізації майнових відносин, а саме: велика та мала приватизація (цільовою функцією є максимізація економічного ефекту (ВВП, доходи бюджету, інвестиції в основний капітал); державне підприємництво (компенсація провалів ринку, зростання доходів бюджету); контрактація (максимізація економічного ефекту (зростання ВВП, доходи бюджету); державно-приватна взаємодія (досягнення економічно чи соціально значимих цілей); розподілене використання (підвищення ефекту від знань, створення вартості (нетто-результат економічної діяльності).
Розглянуто систему державної політики регулювання майнових відносин, як і будь-якого складного об'єкту, що ґрунтується на послідовному викладі сутності та змісту її основних компонентів, а саме: елементний склад системи за рівнями; структура системи; зв'язки системи; моніторинг ефективності (у розрізі видів економічної діяльності чи секторів економіки).
Розроблено класифікацію функцій управління за їх сутністю у системі регулювання майнових відносин, а саме: прогнозування та планування (передбачення майбутніх змін у середині системи управління державною власністю та у зовнішньому середовищі та визначення їх впливу на об'єкти державної власності, вироблення ключових напрямів розвитку системи управління власністю держави, формування взаємопов'язаних цілей та завдань управління, визначення показників досягнення поставлених цілей); організація (встановлення системи взаємовідносин та взаємозв'язку між різними елементами системи регулювання майнових відносин); мотивація (заохочування окремих суб'єктів управління державною власністю діяти на користь ефективної реалізації цілей та завдань цілісної системи); координація (забезпечення узгодженості дій між різними елементами системи у часі та просторі); облік і контроль (встановлення факту наявності та кількості об'єктів державної власності, систематизація та реєстрація відомостей про них. здійснення заходів, спрямованих на визначення ступеня та якості досягнення поставлених (запланованих) цілей та завдань).
Розвинуто підходи до використання в Україні закордонного досвіду основних моделей організації управління державними компаніями, а саме: децентралізована (профільна) (залучення фахівців галузевих міністерств з метою обліку специфіки управління державним майном у рамках окремих галузей та міжгалузевих комплексів); подвійна (реалізація структурних перетворень у галузях економіки при одночасному підвищенні ефективності діяльності державних підприємств); централізована (функціонування у системі органів державної влади окремого відомства, відповідального за реалізацію майнової політики держави).
Удосконалено класифікацію принципів вдосконалення державної політики регулювання майнових відносин з їх поділом на такі групи: універсальні (урахування значення державної власності; безпеки та цільового використання; проектного підходу; ефективності; прозорості; безперервності здійснення контролю; відповідальності); спеціалізовані (визначеності; забезпечення балансу інтересів; повноти обліку; попередження).
Ключові слова: державна політика, регулювання майнових відносин, публічне управління, державне майно, інституційні механізми, методологічні підходи, державна власність, функції управління, державне підприємництво, приватизація, державно-приватне партнерство, цифрові платформи, розподілене користування, механізм управління, правовий режим, ефективність управління, трансформація майнових відносин, регіональна політика, моніторинг ефективності, принципи державної політики.
Дата реєстрації
2026-04-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-30 / 2026-07-02
