Реєстраційний номер
0826U001315, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Інституційні зміни вищої освіти в умовах становлення інформаційно-мережевого суспільства
Здобувач
Агарков Марко Васильович,
Керівник Бакіров Віль Савбанович
Опонент Лобанова Алла Степанівна
Опонент Михайльова Катерина Геннадіївна
Рецензент Бойко Дмитро Миколайович
Рецензент Голіков Олександр Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У цій дисертації представлено соціологічний аналіз інституційної трансформації вищої освіти в контексті становлення інформаційно-мережевого суспільства. В умовах інформаційно-мережевого суспільства університет поступово втрачає риси територіально обмеженої ієрархічної організації та перетворюється на вузловий елемент у глобальних мережах знань, академічної комунікації та технологічних інновацій. Відповідно, трансформація вищої освіти має не лише технологічний, а й фундаментально інституційний характер, охоплюючи організаційні структури університету, освітні практики та соціальні ролі учасників освітнього процесу. Незважаючи на стрімке поширення цифрових технологій в освіті, сучасний науковий дискурс все ще демонструє недостатню концептуалізацію глибших інституційних наслідків цифровізації. Цифрова трансформація університету часто зводиться до технічного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, тоді як справжній масштаб змін полягає у трансформації самої логіки, за якою функціонує інституція вищої освіти. Це питання набуває особливого наукового та практичного значення в українському
контексті. Система вищої освіти України функціонує в умовах унікального
історичного збігу глобальних та локальних викликів, що може бути концептуалізовано як стан «подвійного виклику». З одного боку, університети стикаються з тиском глобального імперативу цифрової трансформації та інтеграції в міжнародні академічні мережі. З іншого боку, повномасштабна війна висуває гострі вимоги щодо інституційної стійкості, безперервності освітнього процесу, збереження академічного людського капіталу та адаптації до умов соціальної нестабільності. Як наслідок, цифровізація освітнього середовища переплітається з необхідністю забезпечення як фізичної, так і інформаційної безпеки, створюючи тим самим нову конфігурацію функціонування вищої освіти.
Об’єктом дослідження є система вищої освіти як соціальна інституція,
що функціонує та розвивається в макросоціальних умовах становлення інформаційно-мережевого суспільства та більш широких національних суспільних трансформацій.
Предметом дослідження є процеси, чинники та наслідки інституційної трансформації українських закладів вищої освіти, зумовленої становленням інформаційно-мережевого суспільства.
Метою дисертації є концептуалізація процесів інституційної
трансформації у вищій освіті в умовах становлення інформаційно-мережевого суспільства з урахуванням специфіки її функціонування в умовах воєнного стану.
Методологія дослідження базується на комплексному змішаному методологічному підході, що поєднує теоретичні та емпіричні підходи до соціологічного аналізу. У дослідженні використовуються методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, моделювання та дискурс-аналізу. Його емпірична база включає результати дискурс-аналізу стратегічних документів 30 українських та 15 іноземних університетів, а також масштабного онлайн-соціологічного опитування, проведеного за допомогою CAWI, в якому взяли участь 2 552 студенти та 1 286 викладачів із 12 вищих навчальних закладів України.
Наукова новизна дисертації полягає у розробці соціологічної концепції інституційної трансформації вищої освіти в контексті становлення інформаційно-мережевого суспільства. Уперше в дослідженні розроблено цілісну соціологічну модель інформаційно-мережевого суспільства, яка долає традиційну дихотомію між інформаційним та мережевим підходами до аналізу соціальних трансформацій. Запропонована модель інтегрує макрорівень глобальних потоків інформації та знань, мезорівень комунікаційних інфраструктур та мікрорівень мережевого індивідуалізму, тим самим пропонуючи комплексне пояснення механізмів, що лежать в основі інституційних змін у вищій освіті. У дисертації систематизовано чинники, що зумовлюють трансформацію вищої освіти, на основі трирівневої аналітичної моделі, яка охоплює структурний, інституційний та контекстуальний виміри. Вперше проведено комплексний дискурсивний аналіз стратегічних документів провідних українських вищих навчальних закладів, що дало змогу визначити домінуючі дискурси, які формують стратегічне позиціонування університетів: цифрова трансформація та штучний інтелект, мережева інтеграція та інтернаціоналізація, а також дискурс війни, резистентності та відбудови.
Дата реєстрації
2026-05-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-04 / 2026-07-06
