Реєстраційний номер
0826U001316, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Пошук сировинних джерел сквалену і їх комплексне дослідження
Здобувач
Корабель Іван Михайлович,
Керівник Антонюк Володимир Олександрович
Опонент Конечна Роксолана Тарасівна
Опонент Марчишин Світлана Михайлівна
Опонент Кисличенко Вікторія Сергіївна
Рецензент Гудзь Наталія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державне некомерційне підприємство "Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького"
Опис
Дисертаційна робота присвячена пошуку нових сировинних джерел сквалену і дослідженню рослинної та грибної сировини на вміст сквалену та розробці методів комплексного одержання інших біологічно-активних сполук з цієї сировини.
У результаті проведеної роботи нами розроблена комплексна методика отримання ліпофільних, водних і спиртових екстрактів, з одного зразка сировини плодів щириці хвостатої (Amaranthus caudatus L.) в один технологічний цикл. Досліджено вміст біологічно-активних речовин в даних екстрактах. Розроблені методики виділення і очищення сквалену з ліпофільних екстрактів, лектину з водних екстрактів і суми тритерпенових речовин зі спиртових екстрактів. Розроблена оптимальна схема почерговості екстракцій для найбільш раціонального використання сировини з максимальним виходом найбільш цінних біологічно-активних речовин в один технологічний цикл.
Проаналізовано 20 видів грибів класу Agaricomycetes і один вид класу Pezizomycetes на вміст сквалену і інших біологічно-активних речовин, як потенційних сировинних джерел сквалену. Із проаналізованих зразків виділені найбільш перспективні види для подальших досліджень, такі як: Mucidula mucida (Schrad.) Pat., Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui, Tyromyces chioneus (Fr.) P. Karst. та Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm.. Розроблені методики виділення і очищення сквалену з досліджуваних зразків грибів. Досліджено динаміку змін вмісту сквалену та інших біологічно-активних речовин в плодових тілах залежно від їх стадії зрілості. Встановлено, що на ранніх стадіях зрілості вміст сквалену найбільший.
Проведені детальні дослідження видів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. і Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui, як одних з найбільш перспективних джерел сквалену з грибів класу Agaricomycetes. Розроблені методики отримання ліпофільних, водних та спиртових екстрактів з плодових тіл цих грибів. Досліджено динаміку змін вмісту біологічно-активних речовин в плодових тілах даних грибів на різних стадіях зрілості. Для Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. проведено порівняльний аналіз вмісту біологічно-активних речовин для дикорослих і культивованих форм. Встановлено, що культивовані форми містять суттєво менше сквалену, ніж дикорослі форми, що піднімає питання по вивченню оптимальних умов проростання плодових тіл для збільшення виходу сквалену з сировини. Крім того, культивовані плодові тіла Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm, вирощені у прохолодних приміщеннях без попадання сонячного світла, майже не містили жиророзчинних вітамінів Е та D.
Проведені дослідження на вміст хітину у вичавках з плодових тіл грибів, який залишається після попередніх екстракцій в рамках комплексного використання сировини. Розроблені методики виділення і очищення хітину з плодових тіл видів: Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Tyromyces chioneus (Fr.) P. Karst., Mucidula mucida (Schrad.) Pat., Lycoperdon perlatum Pers. та Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui. Проведено визначення молекулярної маси і ІЧ-спектроскопію отриманого хітину. Зроблено висновок, що вміст хітину у плодових тілах невисокий, його екстракція потребує використання сильних кислот або агресивних розчинників при низьких температурах. При цьому спостерігається його гідроліз. Більш раціональним є екстракція з вичавок плодових тіл грибів хітозану у лужному середовищі. Однак одержання грибного хітозану є доцільним лише при комплексному використанні вичавок з плодових тіл. Одержаний грибний хітозан відрізняється від хітозану креветок меншою молекулярною масою, ступенем деацетилювання та наявністю домішок фенольної та вуглеводної природи.
Проведені дослідження по збільшенню вмісту сквалену в плодових тілах Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. внаслідок інгібування скваленепоксидази тербінафіном гідрохлоридом. Розроблені методики по культивуванню грибів даного виду за різних умов. Досліджено вміст біологічно-активних речовин в ліпофільних екстрактах досліджуваних і контрольних зразках культивованих грибів за різних умов. Встановлено, що таким способом можно отримати в рази більший вихід сквалену на 100 г. сухої сировини ніж з найбільш поширеного рослинного джерела сквалену роду щириці (Amaranthus).
Дата реєстрації
2026-05-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-04 / 2026-07-02
