Реєстраційний номер
0826U001400, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Визначення предикторів печінкової недостатності у хворих з механічною жовтяницею
Здобувач
Власенко Дмитро Анатолійович,
Керівник Дронов Олексій Іванович
Опонент Тамм Тамара Іванівна
Опонент Копчак Костянтин Володимирович
Рецензент Максименко Михайло Васильович
Рецензент Маркулан Леонід Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертацію присвячено вивченню особливостей перебігу механічної жовтяниці доброякісної етіології, ускладненої гострим холангітом, із визначенням клініко-лабораторних предикторів розвитку печінкової недостатності, аналізом їхнього впливу на результати хірургічного лікування та формуванням удосконаленого діагностично-лікувального алгоритму, спрямованого на зниження частоти ускладнень і покращення прогнозу захворювання.
Основа роботи – аналіз клінічного матеріалу та результатів лікування 142 пацієнтів із механічною жовтяницею доброякісної етіології, ускладненою гострим холангітом, які перебували на стаціонарному лікуванні у Київському міському центрі хірургії захворювань печінки, підшлункової залози та жовчних шляхів імені В.С. Земскова на базі КНП «Київської міської клінічної лікарні №10», клінічна база кафедри загальної хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за період з 2020 по 2025 роки.
У процесі виконання дисертаційної роботи використано комплекс методів дослідження, що включав клінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, бактеріологічні та сучасні статистичні підходи, які забезпечили всебічну оцінку перебігу захворювання та результатів лікування.
МЖ-ДЕ (жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, доброякісні стриктури) становить 70–80% усіх випадків механічної жовтяниці, решта зумовлена злоякісними новоутвореннями. Попри відсутність онкологічної загрози, доброякісні форми нерідко ускладнюються гострим холангітом, який може прогресувати до печінкової та поліорганної недостатності, що визначає тяжкість стану і результати лікування. Летальність при тяжкому холангіті сягає 10%, а при розвитку ПН – понад 80%.
Основним методом лікування МЖ-ДЕ є відновлення пасажу жовчі. Відповідно до Tokyo Guidelines 2018, термінова декомпресія жовчних шляхів (ЕРХПГ з папілотомією, у разі неможливості – черезшкірна черезпечінкова холангіостомія) протягом перших 24–48 год достовірно знижує летальність і частоту ускладнень. Подальшим етапом є холецистектомія, яка забезпечує радикальність лікування. Зволікання з декомпресією підвищує ризик ПН та септичних ускладнень. Таким чином, час до втручання є критично важливим модифікованим чинником прогнозу.
Гострий холангіт супроводжується підвищенням внутрішньопротокового тиску, бактеріємією та системною запальною відповіддю, що призводить до гепатоцелюлярної дисфункції. ПН проявляється наростанням жовтяниці, коагулопатією, гіпоальбумінемією та енцефалопатією і є незалежним предиктором летальності.
Незважаючи на численні дослідження, питання вибору оптимального часу декомпресії та тактики лікування залишається відкритим. Частина авторів доводить переваги раннього ЕРХПГ, інші – наголошують на підвищенні ризику
післяопераційних ускладнень при втручаннях у фазі активного запалення. Все більше уваги приділяють біомаркерам системного запалення та інтегральним індексам (CRP, прокальцитонін, NLR, CLR, CLAR), які можуть виступати інструментами раннього прогнозування розвитку ПН. Проте специфічні
прогностичні моделі для цієї категорії пацієнтів ще не інтегровані у клінічну практику.
У роботі визначено комплекс клініко-лабораторних та індексних показників, що дозволяють прогнозувати ризик розвитку ПН у пацієнтів із МЖ-ДЕ та холангітом. Запропоновано удосконалений алгоритм ведення пацієнтів, який поєднує прогностичну і тактичну складові та дозволяє обґрунтовано вибирати метод і терміни біліарної декомпресії.
Розроблений алгоритм дає можливість індивідуалізувати хірургічну тактику, своєчасно запобігати розвитку ПН, знижувати частоту післяопераційних ускладнень і летальність, а також покращувати віддалені результати лікування.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-07-02
