Реєстраційний номер
0826U001411, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичні та прогностичні аспекти безсимптомного ураження нирок при поєднаному перебігу гіпертонічної хвороби та хронічного обструктивного захворювання легень
Здобувач
Акімова Лілія Сергіївна,
Керівник Доценко Сергій Якович
Опонент Катеренчук Іван Петрович
Опонент Потабашній Валерій Аркадійович
Рецензент Крайдашенко Олег Вікторович
Рецензент Кульбачук Олександр Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яке полягає в удосконаленні доклінічної діагностики та прогнозування перебігу безсимптомного порушення функціонального стану нирок із дослідженням ключових факторів формування ренальної дисфункції у пацієнтів із коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби ІІ стадії (ГХ) та хронічного обструктивного захворювання легень (GOLD 2, 3) (ХОЗЛ).
Дане дослідження включало проведення дворазового комплексного клінічного обстеження та динамічне спостереження за 120 пацієнтами обох статей, віком від 30 до 86 років. Пацієнти були розподілені на 3 клінічні групи: перша група порівняння включала 30 хворих на ГХ з 2-3 ступенем артеріальної гіпертензії (АГ), з різним рівнем кардіоваскулярного ризику (середній вік по групі склав 52,93±1,05 року; співвідношення чоловіки/жінки 73,33/26,67% відповідно); другу групу порівняння склали 30 осіб із монопатологією ХОЗЛ (середній вік - 47,5±1,92 роки; співвідношення чоловіки/жінки – 86,67/13,33%); в третю, яка була основною досліджуваною групою, увійшло 60 пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ та ХОЗЛ (середній вік 59,73±1,59 роки, гендерне співвідношення за чоловічою/жіночою статтю 73,33/26,67% відповідно). Усі обстежені не мали ознак клінічно значущої кардіальної (збережена фракція викиду, висока толерантність до фізичного навантаження) та ниркової (стійка протеїнурія, виражене зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) і підвищення креатиніну крові, набряки, нестабільна АГ, зміни сечового осаду та електролітний дисбаланс) дисфункцій. У деяких хворих верифікували наявність надлишкової маси тіла та ожиріння.
Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (донорів з відділення клінічної та лабораторної трансфузіології КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР) віком від 31 до 69 років, гендерне співвідношення за чоловічою/жіночою статтю – 65,0/35,0%.
На основі проведеного дослідження пацієнтів з ГХ у поєднанні з ХОЗЛ, дисертантом встановлено сукупність концептуально значущих результатів. Одержано нові дані відносно стану інтраренального кровотоку та змін рівня цитокінів (ІЛ-1β, ТФР-β1) в залежності від клінічних особливостей при коморбідності ГХ на тлі ХОЗЛ. Визначено взаємозв’язок між рівнем цитокінів системного запалення та показниками функціонального стану нирок у хворих із цією коморбідною патологією. Розроблено багатопредикторну факторну математичну модель персональної апріорної оцінки рівня уринарної екскреції альбуміну на підставі комплексного аналізу низки потенційних клінічних чинників на доклінічному етапі. Показано наявність статистично значущої асоціації між виразністю об'єктивних ознак бронхіальної обструкції та порушенням якості життя (за даними опитувальників SGRQ та SF-36) із рівнем експресії ІЛ-1β та ТФР-β1 в досліджуваній кардіореспіраторній когорті. Згідно проведеного кластерного аналізу й оцінки дендрограми отримано нові дані, що у хворих на ГХ на тлі ХОЗЛ з субклінічними проявами нефропатії, наявна ієрархічно організована система взаємозв'язків, в якій інфламаторно-фібротичні та гемодинамічні механізми, а також тяжкість клінічного перебігу ХОЗЛ формують патогенетичне ядро для розвитку ренальної дисфункції. Обґрунтовано використання рівня ІЛ-1β сироватки крові як потенційного предиктора формування нефропатії при ГХ на тлі ХОЗЛ. Запропоновано і статистично обґрунтовано адаптивне рівняння логістичної регресії для розрахунку індивідуальної 1,5-річної ймовірності виникнення первинної сурогатної кінцевої точки (зниження ФНР більш, ніж на 50% на тлі виникнення МАУ) та вірогідності розвитку нефропатії в рамках кількісної оцінки ризику у хворих із поєднаною кардіореспіраторною патологією.
Отримані результати мають важливе теоретичне та практичне значення для розуміння механізму розвитку порушення функціонального стану нирок у хворих на ГХ та ХОЗЛ. Аналіз отриманих даних довів важливість комплексного нефроакцентованого дообстеження пацієнтів з ГХ та ХОЗЛ в рамках верифікації доклінічної ренальної дисфункції, що створює підґрунтя для своєчасного вибору раціональної стратегії ведення та лікування хворих групи ризику з метою попередження розвитку нефропатії та хронічної ниркової недостатності (ХНН) в перспективі. Статистично підтверджено і оптимізовано підходи до формування групи підвищеного ризику розвитку ренальної дисфункції серед хворих на ГХ та ХОЗЛ, що дозволяє своєчасно визначати контингент пацієнтів, які потребують посиленого нефрологічного моніторингу. Доведено, що при коморбідному перебігу ГХ та ХОЗЛ необхідно досліджувати рівень ІЛ-β1 і при підвищенні рівня понад 15 пг/мл стратифікувати пацієнтів до групи високого ризику розвитку ураження нирок у найближчі 1,5 роки. Модифіковано та клінічно апробовано метод визначення ймовірності розвитку порушень функціонального стану нирок при ГХ та ХОЗЛ шляхом оцінки рівня експресії ТФР-β1 (специфічність 89,47%, чутливість 90,91%).
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-07-02
