Реєстраційний номер
0826U001413, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Морфофункціональна характеристика клубової кишки при дії комплексу харчових добавок (анатомо-експериментальне дослідження)
Здобувач
Олійніченко Ярина Олександрівна,
Керівник Білаш Сергій Михайлович
Опонент Небесна Зоя Михайлівна
Опонент Кошарний Володимир Віталійович
Рецензент Старченко Іван Іванович
Рецензент Шевченко Костянтин Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
Актуальність дослідження зумовлена зростанням частки продуктів промислової переробки у структурі сучасного харчування та широким використанням хімічних харчових добавок. Особливої уваги набуває їх комбінований вплив, який реалізується через взаємодію кількох патогенетичних механізмів, зокрема оксидативного і нітрозативного стресу, порушення бар’єрної функції слизової оболонки, змін мікроциркуляції та дисрегуляції імунної відповіді. Клубова кишка як функціонально активний відділ тонкої кишки, що забезпечує процеси всмоктування, імунного контролю та підтримання гомеостазу, є однією з основних мішеней дії ксенобіотиків, що обґрунтовує доцільність її комплексного морфофункціонального дослідження.
Метою дослідження було встановлення динаміки структурно-функціональних змін клубової кишки та визначення провідних механізмів їх розвитку за умов тривалого комбінованого впливу комплексу хімічних харчових добавок.
Дослідження проведено на 70 білих лабораторних щурах. Об’єктом дослідження була клубова кишка, предметом – морфологічні, мікроциркуляторні, імуногістохімічні та біохімічні зміни її структурних компонентів. Використано комплекс сучасних методів: гістологічні, морфометричні, імуногістохімічні, біохімічні та поведінкові, що дозволило здійснити багаторівневу оцінку змін на тканинному, клітинному та функціональному рівнях. Експериментальні дослідження виконано з дотриманням міжнародних і національних етичних стандартів.
Встановлено, що у контрольній групі клубова кишка характеризується типовою гістоархітектонікою та стабільними морфометричними показниками: середня товщина стінки становить (462,68±9,43) мкм, слизової оболонки – (344,56±7,99) мкм, підслизової – (30,33±2,62) мкм, м’язової – (52,59±1,74) мкм, серозної – (10,3±0,91) мкм. Клітинний склад епітелію відповідає фізіологічній нормі та забезпечує ефективне виконання бар’єрної і імунної функцій.
На ранніх термінах експерименту (1–8 тижнів) формуються адаптаційно-компенсаторні зміни, які характеризувалися достовірним збільшенням середньої товщини стінки кишки у 1,52 рази (p<0,05), слизової оболонки – у 1,67 рази (p<0,05), м’язової оболонки – у 1,53 рази (p<0,05). Ці зміни супроводжуються розвитком набряку, повнокров’ям судин, зменшенням середньої кількості келихоподібних клітин і порушенням цілісності слизового бар’єру, що створює передумови для підвищення проникності слизової оболонки та активації запальних процесів.
На пізніх термінах (12–20 тижнів) переважають дистрофічно-дегенеративні зміни, що характеризуються хвилеподібною динамікою морфометричних показників із тенденцією до їх зниження, дезорганізацією епітеліального шару, порушенням архітектоніки слизової оболонки та зниженням регенераторного потенціалу. Вказані зміни свідчать про виснаження адаптаційно-компенсаторних можливостей тканин і формування структурної недостатності органа.
Мікроциркуляторні порушення мають чітко виражений фазний характер і охоплюють усі ланки гемомікроциркуляторного русла. На ранніх етапах спостерігається вазоконстрикція артеріол, більш виражена у слизовій оболонці, та зменшення діаметра капілярів у 1,31 рази і їх просвіту у 1,29 рази, що веде до порушення транскапілярного обміну. У подальшому формується реактивна вазодилатація артеріол (у 1,24–1,30 рази) з наступним їх звуженням, редукцією капілярного русла, розвитком венозного застою та тканинної гіпоксії, що є морфологічною основою хронічної мікроциркуляторної недостатності.
Імуногістохімічні зміни характеризуються фазною перебудовою імунної відповіді. На ранніх термінах відзначається активація гуморальної та макрофагальної ланок (збільшення CD20⁺ і CD68⁺ клітин) на тлі зниження CD8⁺ клітин і нестабільності CD4⁺ популяції, що свідчить про порушення регуляторних механізмів імунітету. На пізніх етапах формується стан імунної дисрегуляції зі зниженням CD4⁺, CD8⁺ і CD68⁺ клітин, нестабільністю гуморальної відповіді та пригніченням проліферативної активності епітелію, що сприяє хронізації патологічного процесу.
Біохімічні дослідження підтвердили ключову роль оксидативного та нітрозативного стресу у формуванні патологічних змін: рівень малонового діальдегіду підвищується у 2,06 рази (p<0,05), зростає вміст нітритів, що свідчить про активацію процесів пероксидації ліпідів і накопичення токсичних метаболітів. Виявлено виснаження антиоксидантного захисту, що поглиблює ушкодження тканин.
Встановлено, що морфологічні та метаболічні порушення супроводжуються функціональними змінами, зокрема збільшенням латентного періоду формування умовного рефлексу у 2,33 рази, що свідчить про залучення системних механізмів регуляції та функціонування осі «кишечник–мозок».
Таким чином, тривалий комбінований вплив хімічних харчових добавок зумовлює розвиток стадійного багатокомпонентного патологічного процесу у клубовій кишці, який реалізується через послідовний каскад взаємопов’язаних морфологічних, мікроциркуляторних, імунних і метаболічних порушень та веде до формування її структурно-функціональної недостатності.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-08-14
