Реєстраційний номер
0826U001415, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Клініко-патогенетичні аспекти розвитку хронічної серцевої недостатності в жінок у постменопаузі та шляхи корекції виявлених порушень
Здобувач
Мигаль Вікторія Михайлівна,
Керівник Чекаліна Наталія Ігорівна
Опонент Жебель Вадим Миколайович
Опонент Князькова Ірина Іванівна
Рецензент Кир'ян Олена Анатоліївна
Рецензент Настрога Тетяна Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
Мигаль В.М. Клініко-патогенетичні аспекти розвитку хронічної серцевої недостатності в жінок у постменопаузі та шляхи корекції виявлених порушень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності ранньої діагностики хронічної серцевої недостатності (ХСН) у жінок в постменопаузі та оптимізації лікування на основі вивчення патогенетичних механізмів її формування.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі даного дослідження поглиблено уявлення щодо особливостей клінічних та функціональних змін у пацієнтів жіночої статі раннього постменопаузального періоду. Вперше визначено рівні маркерів ремоделювання кісткової тканини та міокардіального стресу у жінок раннього періоду постменопаузи з артеріальною гіпертензією (АГ), що дозволило уточнити фенотип ХСН у досліджуваній когорті. Уперше продемонстровано взаємозв’язки між показниками системного запалення, остеодисметаболічними порушеннями та змінами серцевої гемодинаміки, що розширяє уявлення про патогенетичні механізми формування ХСН у постменопаузі. Вперше в рамках наукового дослідження доведено вплив ресвератролу на показники ремоделювання кісткової тканини (RANKL, OPG), маркери міокардіального стресу, фіброзу та гемодинамічного навантаження (ST2, IL-33, NT-proBNP), а також клінічний стан і параметри серцевої гемодинаміки, що дозволило обґрунтувати доцільність включення ресвератролу до базисної терапії у жінок в постменопаузі з серцевою недостатністю стадії А та В на тлі АГ й остеопенією. Встановлено позитивний вплив ресвератролу на когнітивні функції та показники якості життя у жінок постменопаузального періоду.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано для своєчасного виявлення та попередження розвитку ХСН у жінок раннього постменопаузального періоду визначення концентрації IL-33 з проведенням ЕхоКГ для оцінки структурно-функціонального стану міокарда. Обґрунтовано доцільність визначення рівня остеопротегерину (OPG) у жінок у постменопаузальному періоді не лише як методу скринінгу порушень мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), але й як маркера, асоційованого з механізмами розвитку ХСН. Рекомендовано проведення скринінгової оцінки когнітивного статусу, зокрема за шкалою MoCA, у жінок у постменопаузальному періоді з метою своєчасного виявлення та профілактики когнітивних порушень. У жінок у постменопаузальному періоді з АГ та остеопенією включення ресвератролу до складу базисної терапії підвищує ефективність лікування, запобігає ремоделюванню міокарда з формуванням діастолічної дисфункції та покращує показники кісткового метаболізму.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-08-14
