Дисертація доктора філософії. Цимбалюк Кирило Костянтинович. Гібридні органо-неорганічні ансамблі на основі комплексів р-, d-металів з полідентатними каркасоутворюючими лігандами: синтез, будова, властивості

Реєстраційний номер

0826U001469, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

24-06-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Гібридні органо-неорганічні ансамблі на основі комплексів р-, d-металів з полідентатними каркасоутворюючими лігандами: синтез, будова, властивості

Здобувач

Цимбалюк Кирило Костянтинович,

Керівник Марцинко Олена Едуардівна
Опонент Орисик Світлана Іванівна
Опонент Сливка Юрій Іванович
Рецензент Снігур Денис Васильович
Рецензент Кіосе Тетяна Олександрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Опис

Дисертаційна робота присвячена розробці синтетичних підходів, встановленню структурних особливостей та дослідженню фізико-хімічних і функціональних властивостей гібридних органо-неорганічних ансамблів на основі комплексів германію(IV), стануму(IV) та d-металів з органічними полідентатними лігандами різного типу, а також оцінці їхнього потенціалу як ефекторів ферментів та сорбентів для твердофазної екстракції при визначенні високотоксичних поліхлорованих дибензо-п-діоксинів, дибензофуранів та біфенілів методом газової хроматографії з мас-спектрометрією високої роздільної здатності. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету та основні завдання роботи, сформульовано положення наукової новизни та практичне значення одержаних результатів. Перший розділ містить огляд літературних джерел щодо дослідження гібридних органо-неорганічних ансамблів на основі координаційних сполук металів і комплементарних полідентатних органічних лігандів, які завдяки структурам з регульованим складом, наявності нанорозмірних порожнин, високій термічній та хімічній стабільності розглядаються як перспективні сенсори, каталізатори та сорбенти. У другому розділі наведено характеристику вихідних реагентів, представлено методики синтезу та дослідження 14 нових координаційних сполук Ge(IV), Sn(IV) та d-металів з 1-гідроксиетан-1,1-дифосфоновою кислотою та 1,10-фенантроліном/2,2´-біпіридином, ксиларовою кислотою, 2-(4- бромфенокси)ацетогідразидом, а також МOF-177 – комплексу Zn з 1,3,5-трис(4- карбоксифеніл)бензолом. Описано умови проведення експерименту з визначення впливу синтезованих сполук на активність ферментів та основні етапи підготовки зразків води з впровадженням одержаних гібридних органонеорганічних ансамблів як сорбентів твердофазної екстракції для визначення стійких високотоксичних органічних забруднювачів хромато-масспектрометричним методом. Третій розділ присвячений комплексному дослідженню гібридних органонеорганічних ансамблів каркасного типу на основі координаційних сполук Ge(IV), Sn(IV) та 3d-металів, встановленню їхнього складу, будови та морфологічних особливостей. Показано, що комплекси Ge(IV) з 1-гідроксиетан1,1-дифосфоновою кислотою та 1,10-фенантроліном або 2,2′-біпіридином належать до катіон-аніонного типу з гексаядерним циклічним германієвмісним аніоном, гетерометалічні комплекси Sn(IV) – Co(II)/Ni(II) з ксиларовою кислотою є пористими координаційними полімерами з високою термічною стабільністю, розвиненою ієрархічною пористістю та рівномірним розподілом металів у каркасі, а комплекси Co(II)/Ni(II) з 2-(4-бромфенокси)ацетогідразидом утворюють координаційні полімери шаруватої структури з містковими хлоридними лігандами. В результаті дослідження морфології поверхні синтезованих гібридних ансамблів визначено їх ламелярні, ієрархічно пористі або «квіткові» мікроструктури з розвиненою питомою поверхнею. У четвертому розділі на прикладі α-L-рамнозидаз Eupenicillium erubescens, Penicillium tardum, Penicillium restrictum, Cryptococcus albidus, αгалактозидази Penicillium restrictum та протеаз (елестази та фібріногенази Bacillus sp. IMV B-7883) доведена можливість управління ферментативними процесами за рахунок використання синтезованих Ge(IV) – 3d-метал комплексів з 1-гідроксиетан-1,1-дифосфоновою кислотою та 1,10-фенантроліном/2,2ʼбіпіридином в якості ефекторів. Показано, що вплив комплексів на активність ферментів має складний механізм та залежить не тільки від їх складу та будови, а і від природи ферменту, концентрації сполуки та часу експозиції.

Дата реєстрації

2026-05-10

Додано/оновлено в НРАТ

2026-05-10 / 2026-07-02