Реєстраційний номер
0826U001477, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Профілактика ранніх викиднів у жінок із поліморфізмом гена РАІ-1 (-675 5G>4G)
Здобувач
Панов Володимир Віталійович,
Керівник Дука Юлія Михайлівна
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Жук Світлана Іванівна
Опонент Бербець Андрій Миколайович
Рецензент Дубоссарська Юліанна Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі поліморфізму гена PAI-1 у патогенезі ранніх репродуктивних втрат (РРВ), а також розробці патогенетично обґрунтованого методу їх вторинної профілактики на етапі прегравідарної підготовки.
Для досягнення поставленої мети до дослідження було відібрано 115 жінок із спонтанним абортом, який відбувся в терміні гестації до 12 тижнів. Усіх відібраних пацієнток (n=115) було поділено на 3 групи: І групу становили 20 пацієнток із поліморфізмом гена РАІ-1 за диким типом (675 5G>5G) – група контролю, ІІ групу – 53 жінки з поліморфізмом гена РАІ-1 (675 5G>4G), ІІІ групу – 42 жінки із поліморфізмом гена РАІ-1 (675 4G>4G). Всі пацієнтки спостерігалися проспективно.
Такий розподіл груп був обґрунтований необхідністю оцінити вплив різних варіантів поліморфізму гена PAI-1 (-675 5G/4G) на патогенез РРВ із урахуванням генетично детермінованої експресії PAI-1. Саме такий підхід наприкінці наукового дослідження дозволив проаналізувати градієнт ефекту поліморфізму PAI-1 на показники гемостазу, імунні та метаболічні зміни, а також оцінити клінічні наслідки, що є критично важливим для встановлення причинно-наслідкових зв’язків і обґрунтування патогенетичної терапії.
Встановлені взаємозв’язки між генетичними, коагуляційними та метаболічними порушеннями обґрунтували необхідність розробки патогенетично спрямованого підходу до вторинної профілактики, який включав: стратегію покращення показників внутрішньоматкової гемодинаміки та вплив на прояви ендотеліопатії; корекцію змін в обміні ліпідів; зниження впливу окисного пошкодження та прогресуючої мітохондріальної дисфункції в ооциті.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі комплексного клініко-лабораторного, морфологічного, імунологічного та метаболічного аналізу встановлено багаторівневу роль поліморфізму гена PAI-1 у патогенезі ранніх репродуктивних втрат. Доведено, що поліморфізм гена PAI-1 (-675 5G/4G) визначає градієнт порушень фібринолітичної системи з формуванням гіпофібринолізу, що супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, активацією коагуляційного каскаду та порушенням процесів імплантації.
Розширені наукові уявлення про наявність асоціативних зв’язків між рівнем PAI-1, показниками ліпідного обміну та різними ланками імунної системи, що обґрунтовує концепцію інтеграції тромботичних, метаболічних та імунних механізмів у розвитку невиношування вагітності.
Обґрунтовано взаємозв’язок між дисліпідемією та експресією PAI-1, що визначає додатковий механізм розвитку ендотеліальної дисфункції та порушення неоангіогенезу в хоріоні. Поглиблено наукові уявлення про морфогенез плацентарної дисфункції у носіїв патологічних варіантів PAI-1, яка супроводжується характерними змінами ворсин хоріона (дизморфізм, аваскуляризація, фібриноїдний некроз, мікротромбоз), що відображають глибокі порушення інвазії трофобласта та ранньої плацентації. Встановлено вплив наявності поліморфізмом гена PAI-1 675 5G>4G та 675 4G>4G на зниження рівня апоптозу трофобласту, що свідчить про порушення фізіологічного ремоделювання трофобласту та є новим патогенетичним механізмом невиношування вагітності.
Теоретична та практична цінність роботи. Науково обґрунтовано та розроблено новий патогенетично орієнтований підхід до вторинної профілактики ранніх репродуктивних втрат, який базується на корекції порушень гемостазу, ендотеліальної функції, ліпідного обміну та імунного гомеостазу.
Доведено, що застосування комплексної терапії (сулодексид, діосмін, езетиміб, ресвератрол, НМГ) сприяє нормалізації показників гемостазу, покращенню матково-плацентарної перфузії, зниженню рівня запалення та оптимізації метаболічних процесів, що супроводжується зменшенням частоти ранніх репродуктивних втрат.
Дата реєстрації
2026-05-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-10 / 2026-07-09
