Дисертація доктора філософії. Зимогляд Богдан Геннадійович. Зелені трансформації будівельного сектору у парадигмі екологічної економіки.

Реєстраційний номер

0826U001490, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

05-05-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Зелені трансформації будівельного сектору у парадигмі екологічної економіки.

Здобувач

Зимогляд Богдан Геннадійович,

Керівник Чала Вероніка Сергіївна
Опонент Столярчук Ярослава Михайлівна
Опонент Саркісян Лариса Геворгівна
Рецензент Черчата Анжела Олексіївна
Рецензент Поповиченко Ірина Валеріївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Український державний університет науки і технологій

Опис

Дисертаційна робота є цілісним завершеним науковим дослідженням у галузі економіки, у межах якого здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення економічної природи, передумов, рушійних сил та механізмів зелених трансформацій будівельного сектору у парадигмі екологічної економіки. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено його об’єкт і предмет, методи наукового пізнання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, а також наведено відомості про апробацію результатів дослідження. У першому розділі розкрито теоретико-методологічні засади дослідження зелених трансформацій будівельного сектору. Значна увага приділена систематизації парадигмальних засад екологічної економіки. Авторське узагальнення теоретичних підходів щодо дослідження екологічної економіки дало змогу дисертанту виокремити шість напрямів генезису та еволюції її теоретичних положень, а саме: як сфери суспільного життя, спрямованої на усунення антагонізму між економічною діяльністю людини та біосферою (Р. Тернер, К. Перрінгс, Дж. Зукетто, А. Янссон, П.Ерліх, П. Метсон, Т. Пейдж, С. Пімм та ін.); як механізму екологізації технологічного базису світової економіки (Н. Ханлі, Д. Стерн, Г.Мунда, П. Нійкамп, П. Рітвелд, Б. Нортон, Р. Бішоп, М. Рут та ін.); як інструменту досягнення соціального благополуччя світового суспільства (Р. Вілкінсон, В. Хедігер, К. Спаш, Дж. Ван ден Берг та ін.); як інституційного майданчика впровадження інноваційних інструментів управління навколишнім середовищем (Д. Аморе, К.Карріон-Флорес, Р. Іннес, К. Ксін, Х. Чжан, Т. До, Р. Перман, Ю. Ма та ін.); як процесу еколого-економічного обліку та моделювання (Х. Одум, Р. Костанца, Л.Вайнгер, К.Фольке, К.-Г. Малер та ін.); як процесу екологізації корпоративних стратегій і бізнес-моделей (І. Кім, К. Пантзаліс, З.Чжан, Дж. Хе, Г. Ескеланд, М. Коул, Дж. Елліот, Б. Коупленд, М. Тейлот, Л. Дам та ін.). У роботі теоретично обґрунтовано, що умови функціонування екологічної економіки у докорінний спосіб модифікують чинну систему факторів міжнародної конкурентоспроможності держав і регіонів за рахунок включення до них показників ресурсної продуктивності та пропускної здатності національних економік, рівня ентропії економічних процесів та наявності передумов її мінімізації, ступеня дематеріалізації і трансматеріалізації суспільного відтворення, а також досягнутого ступеня ємності екосистем. У дисертаційній роботі з методологічних позицій загальної теорії економічних циклів розроблено авторську періодизацію еволюційних трансформацій світового будівельного сектору в останні три століття на основі виокремлених дисертантом критеріїв (поширені підходи до просторової організації урбанізованих і промислових територій, типи організації й управління будівельним виробництвом, застосовувані технології зведення житлових, індустріальних та інфраструктурних об’єктів, використовувані будматеріали, організаційні форми закупівель технологічного обладнання, механізми секторального нагромадження капіталу та ін.): І-й етап – Будівництво 1.0 – домонополістично-індустріальна модель (середина XVIII cт. – друга половина 1890-х років); ІІ-й етап – Будівництво 2.0 – індустріально-екстенсивна модель (початок ХХ ст. – кінець 1960-х років); ІІІ-й етап – Будівництво 3.0 – модель енергоефективного будівництва (перша половина 1970-х – перша половина 2000-х років); IV-й етап – Будівництво 4.0 – модель зеленого будівництва екосистемного типу (друга половина 2000-х років – дотепер з періодом існування до 2060 р.). Доведено, що модель зеленого будівництва екосистемного типу здатна забезпечити його багаторівневу екологізацію завдяки глибокій інтеграції технологій зеленого і цифрового переходу, масштабній цифровізації будівельних робіт, автоматизації та роботизації рутинних і фізично тяжких видів робіт, використанню дронів і безпілотної будівельної техніки, префабрикації, 3D-друку будівель і споруд та ін. У роботі удосконалено аналітичні підходи до обґрунтування теоретико-методологічного дизайну екосистем зеленого будівництва на основі конкретизації їх економічного змісту як специфічних інституційних майданчиків за участі незалежних й автономно функціонуючих учасників, котрі у взаємній колаборації організовують і реалізують ефективні та взаємовигідні спільні програми й ініціативи з впровадження чистих технологій у процеси суспільного відтворення будівельної продукції, що забезпечує єдність створюваної ними споживчої цінності, суттєве зниження собівартості будівництва та розширення їх ресурсних можливостей щодо виходу на нові цільові ринки. На основі комплексної хара

Дата реєстрації

2026-05-11

Додано/оновлено в НРАТ

2026-05-11 / 2026-07-01