Реєстраційний номер
0826U001520, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Правове забезпечення просторового планування використання земель у межах територіальних громад.
Здобувач
Шаповал Дмитро Володимирович,
Керівник Ігнатенко Ірина Володимирівна
Опонент Кобецька Надія Романівна
Опонент Харитонова Тетяна Євгенівна
Рецензент Лейба Людмила Василівна
Рецензент Шульга Михайло Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Дисертаційна робота є однією з перших в Україні, у якій здійснено комплексне дослідження правового забезпечення просторового планування використання земель у межах територіальних громад, виявлення особливостей, а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення відповідного правового регулювання суспільних земельних відносин у вказаній сфері.
У дисертації на основі положень земельного, аграрного, екологічного, природоресурсного права визначено сутність та сформульовано авторську дефініцію «просторового планування використання земель у межах територіальних громад», під яким розуміється унормована чинним законодавством комплексна управлінська діяльність публічних органів влади, що полягає в обґрунтуванні перспективного функціонального призначення території, встановленні режимів забудови усіх категорій земель та обмежень у використанні земель, а також у забезпеченні сталого розвитку територіальної громади шляхом гармонізації державних, громадських і приватних інтересів у містобудівних документах. Визначено систему ознак просторового планування: тривимірність; інтегрованість; повсюдність; функціональність; інклюзивність; інструментальність та ін.
Зроблено висновок щодо необхідності приведення містобудівного законодавство у відповідність до завдань просторового планування використання земель. Це пов’язано із необхідністю прийняти Містобудівного кодексу, що зумовить докорінну трансформацію просторового планування, яке трансформується у модернізовану функцію управління земельними ресурсами. За таких умов планування використання земель набуває ознак цілісного правового інструменту, що забезпечує інклюзивний баланс приватних і публічних інтересів, цифровізацію управлінських технологій та імплементацію децентралізації у сферу містобудівної діяльності. Орієнтиром для такої кодифікації має стати позитивний досвід країн ЄС, де інтегроване просторове планування використання земель базується на принципі субсидіарності, що дозволяє територіальним громадам самостійно визначати стратегію землекористування за чіткими та прозорими європейськими стандартами.
Доведено, що в умовах децентралізації просторове планування використання земель стає визначальною функцією публічного управління земельним потенціалом. Розкрито юридичну природу комплексного плану просторового розвитку як визначального юридичного інструментарію в умовах післявоєнної трансформації земельних відносин. Обґрунтовано юридичне значення Концепції інтегрованого розвитку території як стратегічного правового орієнтира, що визначає майбутній правовий режим земель територіальної громади з урахуванням європейської практики просторового планування використання земель, а також визначено ключові елементи її земельно-правового забезпечення. Наведено класифікацію правових форм планування за рівнем юридичної значущості, за змістовно-функціональним спрямуванням, часовим горизонтом та правовим генезисом.
У роботі розроблено шляхи подолання правової невизначеності ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Обґрунтовано запровадження спрощеного декларативного порядку приведення цільового призначення земельних ділянок у відповідність до комплексного плану просторового розвитку, що дозволить автоматично знімати обмеження на забудову для власників і користувачів без розроблення додаткових проєктів землеустрою.
Наведено додаткові аргументи щодо механізму стратегічної екологічної оцінки, яку запропоновано розглядати як превентивну правову гарантію екологічної безпеки територіальної громади в процесі планування використання земель. Окреслено підходи до екологізації планування використання земель шляхом обов’язкової інтеграції кліматичних аспектів у стратегічну екологічну оцінку та встановлення імперативної вимоги щодо погодження містобудівної документації виключно за наявності позитивного висновку стратегічної екологічної оцінки. Крім того, наголошується на необхідності нормативного поєднання процедури стратегічної екологічної оцінки з ландшафтним плануванням та розширення повноважень відповідних контролюючих органів.
Запропоновано удосконалити систему заходів контролю та відповідальності, зокрема шляхом: розширення повноважень Державної інспекції архітектури та містобудування; верифікацію планів просторового розвитку через електронні системи; обмеження «точкових» змін у планувальну документацію; механізм державного співфінансування актуалізації планів просторового розвитку для територіальних громад.
Зазначається, що набули подальшого розвитку правові засади зонування територій як базового механізму забезпечення прозорості планувального процесу через обґрунтування необхідності законодавчого закріплення функціональних зон як об’єктів землеустрою у Земельному кодексі України та встановлення обов’язку щодо їх автоматизованого відображення у Державному земельному кадастрі на основі уніфікованого класифікатора видів функціонального призначення територій.
Дата реєстрації
2026-05-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-11 / 2026-07-02
