Реєстраційний номер
0826U001535, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація азотного живлення тритикале озимого в Правобережному Лісостепу України
Здобувач
Остапчук Василь Васильович,
Керівник Любич Віталій Володимирович
Опонент Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Правдива Людмила Анатоліївна
Рецензент Господаренко Григорій Миколайович
Рецензент Черно Олена Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія» (20 – Аграрні науки та продовольство). Уманський національний університет, Умань, 2026.
У дисертації наведено дослідження щодо формування показників росту рослин тритикале озимого, врожайності та якості зерна за різних доз азотних добрив, позакореневого підживлення карбамідом і сеникації.
Визначальним чинником формування якісних показників зерна в усі роки досліджень було азотне живлення. Зі збільшенням доз азоту на тлі P60K60 спостерігалося закономірне й статистично обґрунтоване зростання вмісту та виходу білка, вмісту клейковини, індексу зелені та сили борошна. Так, у варіантах без позакореневого підживлення вихід білка зростав від 467–523 кг/га у контролі до 686–801 кг/га за максимальної дози N₁₂₀ залежно від року досліджень, тоді як за застосування карбаміду по листку ці значення досягали 603–843 кг/га. Особливо інтенсивна реакція культури на азот відмічалася в інтервалі середніх доз N30-60, що проявлялося різким зростанням білкової продуктивності та сили борошна без істотного погіршення фізичних властивостей зерна.
Подальше підвищення доз азоту до N90-120 забезпечувало максимальні абсолютні значення білка та клейковини, а також найвищі показники сили борошна, які у сприятливі роки перевищували 140–150 о. а. за умов позакореневого підживлення. Водночас темпи приросту цих показників порівняно з дозою N60 суттєво знижувалися, що свідчить про наближення до біологічного оптимуму азотного живлення. Крім того, за високих доз азоту спостерігалася тенденція до зниження натури зерна, що вказує на формування менш виповненого зерна за надмірного азотного навантаження, особливо у роки з менш сприятливими умовами наливу.
Зростання доз азотних добрив супроводжувалося чітко вираженою негативною реакцією крохмалонакопичення. У варіантах без позакореневого підживлення середній вміст крохмалю знижувався з 60,8 % у контролі до 59,4 % за N120, тоді як за поєднання високих доз ґрунтового азоту з карбамідним підживленням він зменшувався до 58,8 %. Це свідчить про перерозподіл асимілятів у напрямі синтезу білкових і азотовмісних сполук за інтенсивного азотного живлення та підтверджує антагоністичний характер взаємозв’язку між накопиченням білка і крохмалю в зерні.
Позакореневе підживлення карбамідом у критичні фази органогенезу тритикале озимого мало стабільний і багатоплановий позитивний вплив на якість зерна. Його застосування забезпечувало додаткове підвищення виходу білка, вмісту та якості клейковини, індексу зелені та сили борошна порівняно з відповідними варіантами без підживлення.
Особливо чітко цей ефект проявлявся у 2024 році, коли за несприятливих умов формування якості зерна сила борошна без позакореневого підживлення не перевищувала 30–70 о. а., тоді як застосування карбаміду підвищувало її до 100–130 о. а. Таким чином, позакореневе підживлення виконувало компенсаторну функцію, стабілізуючи якісні показники зерна за умов стресового перебігу вегетації.
Кореляційний аналіз засвідчив наявність дуже тісних і статистично достовірних зв’язків між вмістом білка та вмістом клейковини, а також між цими показниками і силою борошна. Високі значення коефіцієнтів детермінації (r² = 0,82–0,98) підтверджують закономірний характер змін технологічних властивостей зерна залежно від рівня азотного живлення та застосування позакореневого підживлення карбамідом, що дає змогу прогнозувати якість зерна за відповідних агротехнічних умов.
Результати багаторічних досліджень, слід зазначити, що найбільш агрономічно обґрунтованим і технологічно доцільним є поєднання фосфорно-калійного фону P60K60 із середніми дозами азоту N60-90 та позакореневим підживленням карбамідом на тлі сеникацї. Саме за таких умов формується оптимальне співвідношення між білковим і крохмальним комплексами зерна, забезпечуються високі й стабільні показники сили борошна та індексу зелені без надмірного зниження натури зерна, що створює передумови для ефективного використання тритикале озимого у продовольчому та переробному напрямах.
Найбільш економічно обґрунтованими в умовах досліду виявилися варіанти з внесенням P60K60 + N60-90 з позакореневим підживленням карбамідом без проведення сеникації. Саме за цих варіантів забезпечено оптимальне співвідношення між рівнем інтенсифікації технології та економічною ефективністю. Максимальні значення умовно чистого прибутку були від 35,6 до 36,6 тис. грн/га за достатньо високого рівня рентабельності від 83 до 107 %. Це підтверджує доцільність застосування азотних добрив для вирощування тритикале озимого.
Дата реєстрації
2026-05-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-11 / 2026-07-24
