Реєстраційний номер
0826U001550, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Владно-громадська взаємодія в умовах цифровізації
Здобувач
Бойко Людмила Володимирівна,
Керівник Залізнюк Вікторія Петрівна
Опонент Антонова Людмила Володимирівна
Опонент Філіппова Вікторія Дмитрівна
Рецензент Дьяченко Ольга Володимирівна
Рецензент Динник Ірина Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний торговельно-економічний університет
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню владно-громадської взаємодії в умовах цифровізації. У першому розділі досліджено теоретичні засади владно-громадської взаємодії крізь призму ключових концепцій державного управління, зокрема доброго врядування, нового державного менеджменту, сервісної та маркетингової моделей держави. Обґрунтовано перехід від ієрархічної моделі управління до партнерської взаємодії, що базується на принципах участі, відкритості та підзвітності. Здійснено реконцептуалізацію демократії як ідеологічної основи владно-громадської взаємодії, з акцентом на вивчення партисипативної та деліберативної демократії. Досліджено роль громадянського суспільства як інституційного посередника та комунікаційного медіатора між владою та громадянами, що створює фундамент для стійкості демократичного устрою. Проаналізовано вплив цифровізації на трансформацію взаємодії між владою та громадянами, зокрема через розвиток GovTech-екосистеми та цифрових інструментів, таких як платформи електронної демократії. Визначено, що цифрові технології забезпечують оперативність, безперервність та інтерактивність взаємодії, а також сприяють залученню громадян до процесів державотворення. У межах першого розділу також обґрунтовано авторське бачення організаційно-інституційного механізму владно-громадської взаємодії як цілісної системи взаємодії органів публічної влади, організацій громадянського суспільства та громадян, спрямованої на вирішення суспільно важливих проблем у процесі формування та реалізації публічної політики. Визначено ключові функції такого механізму – нормативно-регулюючу, просвітницьку та інтеграційну.
У другому розділі досліджено роль моніторингу та оцінювання як ключових механізмів забезпечення якості владно-громадської взаємодії. Здійснено наукове переосмислення принципів доброго врядування, у межах якого вони виражені як динамічні характеристики владно-громадської взаємодії. Проведено комплексний аналіз проєктної діяльності організацій громадянського суспільства за трьома ключовими напрямами: забезпечення прозорості та відкритості влади, посилення інституційної спроможності органів публічної влади, розвиток громадянської освіти та політичної культури. Доведено, що саме комплексна проєктна діяльність та проактивна позиція ОГС забезпечують змістовне наповнення владно-громадської взаємодії та сприяють її практичній багатовимірності. Досліджено роль цифрових платформ у формуванні нових форматів взаємодії, зокрема в межах концепції спільнотворення (co-creation), що передбачає залучення громадян до розробки політик і реалізації суспільно важливих ініціатив на різних рівнях. Встановлено, що цифровізація зменшує інституційні бар’єри між владою і громадянами, однак супроводжується посиленням цифрового розриву, подолання якого потребує розвитку цифрових компетентностей населення та вдосконалення цифрової інфраструктури.
Проаналізовано європейські стратегічні ініціативи, які формують довгострокові орієнтири цифрової трансформації публічного управління, та досвід їх реалізації на прикладі кейсів цифровізації Естонії, Данії, Франції та Італії. Визначено, що ключовими особливостями цифрового розвитку цих країн є системна інтеграція цифрових сервісів і платформ, впровадження електронної ідентифікації, принципів «єдиного вікна» та повторного використання даних, що забезпечує спрощення доступу до державних послуг, підвищення оперативності управлінських процесів і розширення можливостей участі громадян у взаємодії з владою. Обґрунтовано доцільність адаптації зазначених практик до українського контексту.
У третьому розділі обґрунтовано мультифакторний підхід до аналізу владно-громадської взаємодії, що охоплює організаційно-інституційні, цифрові, комунікаційні та соціокультурні фактори. Доведено, що їх взаємозв’язок має циклічний характер і забезпечує системність розвитку владно-громадської взаємодії. Систематизовано цифрові механізми владно-громадської взаємодії, серед яких виокремлено механізми надання цифрових послуг, цифрової участі та цифрової інклюзії. Обґрунтовано взаємозв’язок між цифровими механізмами взаємодії та базовими принципами цифрової трансформації. Визначено ключові вектори розвитку владно-громадської взаємодії, що передбачають розширення громадської участі, розвиток публічних комунікацій, підвищення інституційної спроможності органів публічної влади, а також забезпечення адаптивності публічного управління в умовах гібридних загроз.
Дата реєстрації
2026-05-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-12 / 2026-07-14
