Реєстраційний номер
0826U001557, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація інфекційного контролю та антибіотикопрофілактики у пацієнтів під час хірургічних втручань
Здобувач
Печак Олексій Васильович,
Керівник Бєлка Катерина Юріївна
Керівник Яніцька Леся Василівна
Опонент Лобань Галина Андріївна
Опонент Чумаченко Тетяна Олександрівна
Рецензент Голубовська Ольга Анатоліївна
Рецензент Понятовський Вадим Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню та кількісному оцінюванню ефективності комплексної програми адміністрування антимікробних препаратів (ПААП) у багатопрофільному акушерськогінекологічному стаціонарі третинного рівня в контексті реформи охорони здоров’я України та повномасштабного воєнного вторгнення. Антимікробна резистентність (АМР) – один із глобальних пріоритетів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Акушерські заклади посідають особливе місце в епідеміології цієї проблеми, оскільки одночасно надають медичну допомогу вагітним і новонародженим з імунологічною незрілістю. Водночас кесарів розтин залишається найпоширенішим оперативним втручанням у світовій хірургічній практиці та провідним чинником споживання антибіотиків у стаціонарах.
Дослідження реалізовано на клінічній базі Комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр м. Києва» (далі ПЦМК), яке сформовано внаслідок об’єднання однойменного закладу та КНП «Київський міський пологовий будинок № 5». Процес об’єднання офіційно розпочався у 2024 році та завершився в лютому 2025 року. Дисертаційне дослідження охоплює період 2018–2025 років і реалізоване у форматі шестикомпонентного квазіекспериментального аналізу. Структура роботи складається з національного крос-секційного аудиту інфраструктури інфекційного контролю, ретроспективного когортного аналізу антибіотикопрофілактики, лонгітудинального фармакоепідеміологічного та мікрокостингового аналізу, клінічного аудиту 48-годинного перегляду антибіотикотерапії, аналізу перерваних часових рядів (interrupted time series,
ITS) мікробіологічного моніторингу після стандартизації діагностики за критеріями EUCAST версії 14.0, а також інтегративного синтезу результатів у модельний алгоритм упровадження.
Перший компонент дослідження – анкетування 214 лікарів із закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) різних регіонів України, проведене у 2022–2023 роках. За результатами опитування зафіксовано системну прогалину впровадження, оскільки за наявності протоколів антибіотикопрофілактики в 80,0 % закладів їхнє повне дотримання відзначили лише 57,5 % респондентів, а трьохкомпонентна відповідність становила 14,4 %. У 81,3 % ЗОЗ зберігалося рутинне постопераційне продовження профілактики, а 42,3 % установ використовували нерекомендовані препарати, переважно цефтріаксон (18,6 %), як засоби першої лінії. Провідними резистентними збудниками виявилися Klebsiella pneumoniae (65,4 %), Pseudomonas aeruginosa (46,3 %) та Acinetobacter baumannii (37,4 %).
Другий компонент – ретроспективний когортний аналіз 474 пацієнток, яким виконували лапаротомію (50 %), лапароскопію (26 %) та гістероскопію (24 %) у 2018 (n = 160), 2020 (n = 154) і 2023 роках (n = 160). Повне дотримання трьокомпонентної шкали антибіотикопрофілактики зросло з 11 % до 71 % (p < 0,001), при цьому нульовий бал повністю усунуто у 2023 році. Структура препаратів зазнала повної інверсії, за якої частка цефтріаксону знизилася із 72,4 % до 1,4 %, а частка цефазоліну зросла з 0 % до 44,0 %. Середня тривалість госпіталізації скоротилася з 9,9 (SD 9,5) до 4,7 (SD 4,3) дня (p < 0,001). У багатовимірній моделі пропорційних ризиків Кокса провідним незалежним предиктором ранньої виписки виявився рік операції (HR = 1,33; 95 % ДІ 1,22– 1,45; p < 0,001), тоді як у підгрупі лапароскопії ефект дотримання протоколу досяг самостійної статистичної значущості (p = 0,021).
Третій компонент – аналіз аптечних даних за 2020–2024 роки з мікрокостинговою оцінкою на парних когортах (n = 160 для 2018 року та n =
160 для 2023 року). Структурну трансформацію споживання підтверджено статистично (χ² = 14 533,4; df = 12; p < 0,001). Частка препаратів категорії Access за класифікацією ВООЗ AWaRe зросла з 12,5 % до 84,6 % на піку у 2023 році й залишалася вищою за 70 % у 2024 році, перевищивши цільовий
показник ВООЗ на рівні 60 % три роки поспіль. Водночас препарати категорії Reserve не використовували взагалі. Прямі витрати на антимікробні препарати зменшилися на 78,4 %, а саме з 8,16 до 1,76 дол. США на пацієнта, а постопераційну антибіотикопрофілактику усунули повністю зі зниженням від 46,3 % до 0 % (p < 0,001). Загальний чистий економічний ефект становив близько 1 040 дол. США на хірургічний випадок, причому 99,4 % цієї суми сформовано завдяки скороченню кількості ліжко-днів, а не прямій економії на препаратах.
Дата реєстрації
2026-05-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-12 / 2026-07-02
