Реєстраційний номер
0826U001567, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризи
Здобувач
Алексієнко Олег Іванович,
Керівник Матюх Сергій Анатолійович
Опонент Франчук Василь Іванович
Опонент Тульчинська Світлана Олександрівна
Рецензент Нянько Віталій Миколайович
Рецензент Назарчук Тетяна Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький національний університет
Опис
Алексієнко О. І. Управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризи. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 073 «Менеджмент». – Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2026.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукового завдання, що полягає у розробленні теоретичних, науково-методичних і практичних основ управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризи.
У першому розділі дисертації «Теоретичні засади управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризи» досліджено поняття, природу та види розвитку підприємств, визначено особливості стратегічного розвитку, деталізовано теоретичний та емпіричний базис управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в Україні в умовах кризи.
У другому розділі дисертації «Діагностика передумов та обмежень стратегічного розвитку підприємств будівельної галузі в умовах кризи» досліджено середовище функціонування підприємств будівельної галузі та визначено передумови їх стратегічного розвитку в умовах кризи, проведено аналіз стану та тенденцій розвитку підприємств будівельної галузі в умовах кризи, розроблено науково-методичний підхід до оцінювання стратегічної стійкості підприємств будівельної галузі.
У третьому розділі дисертації «Інструментарій управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризи» розроблено механізм управління стратегічним розвитком підприємства будівельної галузі в умовах кризи, запропоновано модель вибору напрямів стратегічного розвитку підприємства в умовах кризи та проведено її апробацію.
Проведена діагностика функціонування підприємств будівельної галузі засвідчила підвищений рівень загроз та викликів, зокрема фінансової нестабільності, обмеженості ресурсів, посилення тиску конкурентного середовища, що обумовлює потребу у формуванні комплексного механізму управління стратегічним розвитком. Важливою передумовою його побудови визначено стратегічну стійкість, яка характеризує здатність підприємства досягати стратегічних орієнтирів через підтримку конкурентних переваг, фінансової рівноваги та системної цілісності.
Розроблений механізм управління стратегічним розвитком підприємства будівельної галузі ґрунтується на інтеграції взаємопов’язаних підсистем, що забезпечують розроблення, реалізацію та коригування стратегічних рішень. Передумовами його ефективного функціонування визначено стратегічну узгодженість, адаптивність до змін середовища, системність, гнучкість та ресурсну збалансованість управлінських рішень, а також він враховує вплив факторів різної природи походження. Доведено доцільність переходу від реактивного до випереджального підходу в управлінні, що передбачає прогнозування змін та своєчасне прийняття рішень. Визначено склад об’єктів та суб’єктів управління, а також операційний контур, який забезпечує послідовність реалізації стратегічних дій. Такий механізм забезпечує формування основи стратегічної стійкості та ефективного стратегічного розвитку підприємства.
Розроблено модель вибору напрямів стратегічного розвитку підприємства в умовах кризи, передумовою формування якої є оцінювання ефективності стратегій розвитку з визначенням поточних та перспективних умов функціонування підприємства. Таке оцінювання реалізується на основі використання експертного підходу, який передбачає аналіз комбінації факторів реального стану середовища та його стану у майбутньому. Такі фактори формують множину сценаріїв розвитку підприємства, які не є жорстко пов’язаними між собою, однак мають логічну узгодженість. Обґрунтовано використання різних стратегій розвитку (зовнішньої, комбінованої, внутрішньої), що розширює варіативність управлінських рішень у контексті оцінювання стратегічних альтернатив у системі «реальність – перспектива». Розроблена модель дозволяє формалізувати процес вибору стратегічного напряму розвитку підприємства в умовах невизначеності та ризику, а також дозволяє отримати кількісні результати щодо ефективності різних стратегій розвитку відповідно до заданих параметрів функціонування підприємства та умов середовища.
Дата реєстрації
2026-05-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-12 / 2026-07-23
