Реєстраційний номер
0826U001596, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Продуктивність соняшнику залежно від удобрення на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України
Здобувач
Стоцький Олексій Вікторович,
Керівник Любич Віталій Володимирович
Опонент Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Правдива Людмила Анатоліївна
Рецензент Господаренко Григорій Миколайович
Рецензент Черно Олена Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія» (20 – Аграрні науки та продовольство). – Уманський національний університет, Умань, 2026.
У дисертації визначено формування показників продуктивності соняшнику за різних видів і доз добрив з урахуванням сучасних змін погодних умов. Встановлено параметри господарського, відносного винесення основних елементів живлення, коефіцієнти їх використання, їх баланс за різного удобрення та погодних умов.
Найвищі значення спостерігалися у варіантах з повним мінеральним удобренням (N60P60K60), де середній показник становив 33,9 кг/га, а також за його поєднання зі стимуляторами росту (В12–14, В53–55), що утримувало винесення у межах 33,8–33,9 кг/га. Збільшення дози азоту (N90P60K60, N120P60K60) та калію (N90P60K90) не призводило до істотного підвищення показника, утримуючи його на рівні 33,1–33,5 кг/га.
Розрахунки показують, що баланс фосфору у ґрунті здебільшого мав від’ємні значення. У контрольному варіанті дефіцит становив від –81,0 до –54,2 кг/га. Застосування P60K60 значно покращувало показники і в 2025 р. навіть забезпечило позитивний баланс (+1,7 кг/га).
Загальне винесення калію соняшником з урожаєм насіння та стебел залежно від систем удобрення, у контрольному варіанті без добрив середній показник становив 144,5 кг/га. Застосування фосфорно-калійних добрив (P60K60) забезпечило підвищення до 158,5 кг/га. Внесення азотно-калійних та азотно-фосфорних комбінацій (N60K60, N60P60) сприяло зростанню винесення до 185,0–186,5 кг/га. Найвищі значення відмічено у варіантах із комплексним внесенням NPK, де середні показники досягали 197,1–204,2 кг/га. Додаткове застосування мікродобрив (В12–14 та В53–55) у складі системи удобрення забезпечило максимальне винесення калію – понад 204 кг/га.
Відносне винесення калію соняшником з урожаєм насіння та відповідної кількості стебел залежно від систем удобрення, у контрольному варіанті без добрив середній показник становив 100,1 кг/га. Застосування фосфорна-калійних добрив (P60K60) не забезпечило істотного приросту – 97,1 кг/га. Внесення азотно-калійних та азотно-фосфорних комбінацій (N60K60, N60P60) призвело до зниження показників до 87,2–88,1 кг/га.
Внесення калійних добрив забезпечувало позитивний баланс (10–31 кг/га), а найбільший показник отримано при підвищеній дозі калію (N₉₀P₆₀K₉₀) – до 52 кг/га. Використання мікродобрив у складі системи N₆₀P₆₀K₆₀ підтримувало позитивний баланс.
Найвищі витрати добрив на формування 1 приросту врожаю насіння соняшнику були за внесення фосфорних і калійних добрив без азотної складової. При цьому цей показник значно змінювався залежно від року проведення досліджень – від 526 до 706 кг д. р. Необхідно відзначити, що внесення повного мінерального добрива з азотною складовою значно знижувало їх витрати на формування 1 т приросту насіння, проте також він змінювався залежно від року проведення досліджень.
Окупність 1 кг д. р. азотних добрив також значно змінювалась залежно від року проведення досліджень. Так, за внесення N60P60K60 цей показник змінювався від 9,5 до 21,3 кг насіння соняшнику. При цьому вищі показники окупності в 2024 р. зумовлено більшою реакцією на внесення добрив. За збільшення дози азотних добрив окупність їх знижувалась до 4,9–13,9 кг насіння. Необхідно відзначити, що застосування борного добрива в підживлення значно збільшувало окупність азотних добрив порівняно з внесенням лише N60P60K60.
Застосування парних комбінацій азотних і калійних добрив забезпечувало найвищий показник коефіцієнта енергетичної ефективності – 1,67–2,95 залежно від року проведення досліджень. Внесення N60P60K60 забезпечували дещо нижчий цей показник – 1,06–2,48.
Економічна ефективність застосування добрив під соняшник змінювалась залежно від сценарію удобрення. Найвищий прибуток забезпечувало застосування N120P60K60 і N60P60K60 на тлі бору – 19,1–19,9 тис. грн./га. Проте цей прибуток був лише на 1,0–1,1 тис. більшим порівняно з внесенням N60P60K60. Крім цього, прибуток на рівні 18,3 тис. грн./га забезпечувало внесення N60K60, що дає можливість застосувати неповне повернення елементів живлення.
Дата реєстрації
2026-05-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-13 / 2026-07-24
