Реєстраційний номер
0826U001654, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Удосконалення системи менеджменту персоналу підприємства на основі цифрової конвергенції
Здобувач
Махінько Ілля Володимирович,
Керівник Марценюк Лариса Володимирівна
Опонент Вакулич Марія Михайлівна
Опонент Овчиннікова Вікторія Олексіівна
Рецензент Черчата Анжела Олексіївна
Рецензент Задоя Вячеслав Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет науки і технологій
Опис
Дисертація присвячена розробленню теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення системи менеджменту персоналу підприємства на основі цифрової конвергенції.
Досліджено, що питання формування та реалізації стратегії управління розвитком персоналу в умовах воєнного стану набуває особливої актуальності. Сучасні підприємства функціонують у складному й нестабільному середовищі, де поєднуються військові ризики, економічна нестабільність, висока плинність кадрів, проблеми з логістикою та обмеженість фінансових ресурсів. За таких умов ефективне управління персоналом стає не лише інструментом забезпечення стабільності виробничих процесів, а й важливою складовою економічної безпеки підприємства. У роботі проаналізовано ключові поняття в системі управління персоналом підприємства та сучасні методи розвитку персоналу. Доведено, що універсальних методів навчання й розвитку персоналу не існує. Кожне підприємство має власні особливості: галузеві, технологічні, соціально-економічні, кадрові, а також зовнішні фактори впливу. Тому менеджери повинні гнучко комбінувати різні методи навчання, застосовувати як класичні, так і інноваційні підходи, враховувати категорії працівників і специфіку завдань, які вони виконують. В умовах війни особливого значення набуває поєднання професійного навчання з психологічною підтримкою та розвитком соціальної відповідальності підприємства перед працівниками.
Виявлено, що сучасне бачення управління персоналом ґрунтується на інтеграції економічних, адміністративних та соціально-психологічних методів. Якщо економічні стимули залишаються базовим елементом підвищення продуктивності праці, то адміністративні заходи забезпечують чіткість і структурованість управління, а соціально-психологічні стають вирішальними в кризових умовах. Працівники потребують не лише гідної оплати праці, а й уваги до їхніх індивідуальних потреб: підтримки морального стану, забезпечення безпеки на робочому місці, гнучкого графіку, доступу до психологічної допомоги.
Обґрунтовано ідею створення спеціальної кадрової бази «Персонал плюс». Вона принципово відрізняється від традиційних систем управління персоналом тим, що поєднує інформацію не лише про професійні характеристики працівників, а й про їхні таланти, інтереси, соціальні потреби, а також потенційні ризики. Це дає змогу менеджерам більш комплексно підходити до розкриття людського потенціалу, підбирати ефективні індивідуальні методи розвитку, оптимально розподіляти обов’язки та створювати кадровий резерв навіть у найскладніші періоди. В умовах воєнного стану така база може стати стратегічним інструментом швидкого реагування на втрату кадрів та оперативного залучення нових працівників. Автором розроблена стратегія управління розвитком персоналу, яка передбачає комплексність і системність, де важливими є такі принципи: стійкість, безпека персоналу, адаптивність, комунікація зі стейкхолдерами, розвиток корпоративної культури, гендерний баланс, безперервність розвитку та безбар’єрність. Саме їх реалізація дає змогу створити на підприємстві середовище, у якому працівники готові не лише залишатися на своїх робочих місцях навіть у кризових ситуаціях, а й демонструвати високу продуктивність, відданість та ініціативність.
Наголошено, що сучасні менеджери повинні володіти широким арсеналом практичних інструментів збереження й розвитку персоналу. До них належать: запровадження гнучких форм зайнятості, дистанційної роботи, суміщення посад; зниження витрат на логістику та утримання персоналу; залучення державних і міжнародних програм підтримки; формування сильної корпоративної культури; впровадження цифрових технологій управління; страхування діяльності та розподіл ризиків. В умовах воєнного стану такі заходи стають вирішальними для виживання підприємства.
Сьогодні мотивація є одним із визначальних чинників ефективності діяльності працівників, особливо в епоху цифрових технологій, коли традиційні методи стимулювання вже не дають очікуваного результату. Досліджено сучасні підходи до мотивації персоналу в умовах цифрової трансформації економіки та управління. Встановлено, що цифровізація не лише змінює інструменти управління, а й впливає на саму природу мотиваційних чинників, акцентуючись на індивідуальних потребах працівників.
Сформовано основні переваги ефективної мотивації персоналу, серед яких: підвищення продуктивності, зменшення плинності кадрів, підвищення якості, підвищення задоволеності персоналу, формування позитивної корпоративної культури, висока результативність праці. Мотивовані працівники забезпечують репутацію роботодавця, це полегшує пошук талантів.
Зроблено порівняльну характеристику підходів до управління персоналом, визначено ключові риси, переваги і недоліки підходів. Аналіз показав, що управління персоналом в умовах цифрової трансформації потребує використання інноваційних підходів, що дають змогу краще зрозуміти потреби персоналу, базуючись на індивідуальному підході та використанні механізмів їхньої мотивації.
Дата реєстрації
2026-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-15 / 2026-08-06
