Реєстраційний номер
0826U001658, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Прогнозування перебігу нестабільної стенокардії у пацієнтів з постковідним синдромом, залежно від фактору куріння
Здобувач
Хамуляк Христина Михайлівна,
Керівник Соломенчук Тетяна Миколаївна
Опонент Федоров Сергій Валерійович
Опонент Іванов Валерій Павлович
Рецензент Склярова Олена Євгенівна
Рецензент Світлик Галина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державне некомерційне підприємство "Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького"
Опис
Дисертаційна робота присвячена оптимізації прогнозування клінічного перебігу нестабільної стенокардії (НС) у пацієнтів залежно від постковідного синдрому (PACS) та фактора куріння на підставі комплексного аналізу клініко-анамнестичних даних, лабораторних показників, інтегральних лейкоцитарних індексів запалення, показників метаболічного профілю, параметрів добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) і структурно-функціонального стану серця.
У дослідження включено 147 пацієнтів із НС віком від 18 до 80 років, які перебували на стаціонарному лікуванні упродовж 2022–2026 років. Усіх хворих було розподілено на дві групи залежно від наявності PACS: І групу склали 88 пацієнтів із PACS, ІІ групу – 59 осіб без нього. Додатково кожну групу поділено залежно від фактора куріння: ІА – курці з PACS, ІБ – некурці з PACS, ІІА – курці без PACS, ІІБ – некурці без PACS. Програма обстеження включала загальноклінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження. Оцінювали показники загального аналізу крові, ліпідного спектра, глікемії, HbA1c, С-реактивного білка (СРБ), NT-proBNP, інтегральні запальні лейкоцитарні індекси (NLR, MLR, PLR, SII, SIRI, AISI), проводили електрокардіографію, ехокардіографію та ДМАТ.
Встановлено, що у пацієнтів із НС наявність PACS асоціюється з більш вираженою активацією системного запалення. Найбільш високі значення інтегральних запальних індексів визначалися у курців із PACS. Зокрема, у підгрупі ІА значення NLR становило 2,43 проти 1,64 у підгрупі ІІБ, SII – 654,18 проти 392,89, SIRI – 1,27 проти 0,64, AISI – 307,21 проти 127,92 (p<0,05). Встановлено, що рівні NLR, SII, SIRI та AISI формують чіткий градієнт змін залежно від поєднання PACS та фактора куріння, при якому найменш виражені зміни реєструються у некурців без PACS, а максимально виражені – у курців із PACS.
У пацієнтів із PACS встановлено більш виражені порушення метаболічного профілю, насамперед за рахунок змін ліпідного та вуглеводного обміну. Найбільш несприятливі зміни реєструвалися у курців із PACS, у яких визначалися найвищі рівні загального холестерину, тригліцеридів, індексу атерогенності, HbA1c та СРБ. У підгрупі ІА рівень HbA1c становив 7,1%, індекс атерогенності – 3,71 од., а рівень СРБ перевищував показники некурців із PACS більш ніж у 2,7 раза. Встановлено, що фактор куріння має самостійний негативний вплив на показники ліпідного обміну незалежно від наявності PACS.
При аналізі показників ДМАТ встановлено, що у пацієнтів із PACS спостерігалися більш виражені порушення добового профілю артеріального тиску (АТ). У пацієнтів із PACS середньодобовий систолічний АТ був вищим на 4,36 мм рт.ст., нічний САТ – на 7,02 мм рт.ст., а нічний ДАТ – на 2,84 мм рт.ст. порівняно з пацієнтами без PACS. Найбільш несприятливі зміни реєструвалися у курців із PACS, у яких середньодобовий САТ перевищував відповідний показник у некурців без PACS більш ніж на 12 мм рт.ст., що супроводжувалося значним збільшенням індексів часу гіпертензії та частоти патологічного циркадного профілю «night-peaker».
Виявлено, що наявність PACS асоціюється з більш вираженими порушеннями структурно-функціонального стану міокарда. У пацієнтів із PACS визначено достовірне зниження фракції викиду лівого шлуночка до 50,48±9,11% порівняно з 53,15±9,14% у пацієнтів без PACS. Найбільш виражені зміни реєструвалися у курців із PACS, у яких ФВ ЛШ становила 47,14±10,54%, а рівень NT-proBNP досягав 830,0 нг/мл та більш ніж утричі перевищував показники некурців без PACS. У підгрупі курців із PACS частіше реєструвалися патологічні типи ремоделювання міокарда, зокрема ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка.
Проведений кореляційний аналіз встановив достовірні взаємозв’язки між інтенсивністю куріння, показниками системного запалення та параметрами структурно-функціонального стану серця. Інтенсивність куріння прямо корелювала з рівнем NT-proBNP, індексом маси міокарда лівого шлуночка та товщиною міжшлуночкової перегородки. Встановлено також прямі кореляційні зв’язки між лейкоцитарними індексами запалення та ехокардіографічними показниками, що свідчить про участь системного запалення у формуванні структурних змін міокарда.
Показано, що найвища частота госпітальних серцево-судинних ускладнень спостерігається у пацієнтів із поєднанням PACS та куріння. У підгрупі ІА рецидив больового синдрому виникав у 41,7% пацієнтів порівняно з 9,7% у підгрупі ІІБ, дестабілізація контролю артеріального тиску – у 50,0% проти 9,7%, гостра серцева недостатність – у 41,7% проти 12,9%, а подовження термінів госпіталізації – у 41,7% проти 16,1%. Встановлено, що незалежними предикторами розвитку госпітальних ускладнень є наявність PACS, статус куріння, інтенсивність куріння та рівень NT-proBNP.
Отримані результати розширюють наукові уявлення щодо патогенетичного значення поєднання PACS і фактора куріння у прогресуванні НС, активації системного запалення, розвитку кардіометаболічних порушень, ремоделювання міокарда та зростання ризику госпітальних серцево-судинних ускладнень.
Дата реєстрації
2026-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-15 / 2026-07-02
