Реєстраційний номер
0826U001668, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Психологічні фактори адаптації вимушених переселенців
Здобувач
Бондаренко Марина Сергіївна,
Керівник Кузнецов Олексій Ігоревич
Опонент Кузікова Світлана Борисівна
Опонент Зайцева Ольга Олександрівна
Рецензент Крамченкова Віра Олександрівна
Рецензент Єльчанінова Тетяна Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
Дисертаційна робота представляє собою самостійне, системне та завершене дослідження, в якому представлено теоретичні та практичні аспекти психологічних факторів адаптації вимушених переселенців.
У роботі представлено аналіз психологічних факторів адаптації вимушених переселенців. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці, які полягають у наступному:
вперше:
- визначено прив’язаність до рідної домівки, функціональність та можливість задовольняти потреби рідного домашнього середовища в якості чинників соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війни;
- виявлено психологічні предиктори адаптивності / дезадативності особистості в умовах війни та вимушеної міграції;
розширено уявлення щодо:
- психологічних чинників адаптації вимушених переселенців;
- специфіки зв’язку соціально-психологчної адаптації із особистісними властивостями переселенців в умовах війни;
- рівня соціально-психологчної адаптації особистості в умовах війни в залежності від статусу проживання.
удосконалено:
- засоби психологічної допомоги постраждалим внаслідок військового конфлікту через створення програми психологічної підтримки для підвищення адаптаційного потенціалу переселенців в умовах війни;
- засоби психодіагностики особистості через створення методики для визначення рівня задоволеності потреб домашнім середовищем.
У роботі отримано нові теоретичні та практичні результати, які мають істотне значення для розвитоку вітчизняної психології.
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження проблеми окреслення ключових напрямів психокорекційної роботи психологічних факторів в роботі з вимушеними переселенцями з метою підвищення рівня адаптації.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у створені та апробації психодіагностичного комплексу, спрямованого на вивчення психологічних факторів адаптації вимушених переселенців, що є значущими для організації та здійснення ефективної психокорекційної роботи, зокрема у створенні методики діагностики задоволення потреб у домашньому середовищі.
У першому розділі дисертації на основі ґрунтовного теоретичного аналізу встановлено, що адаптація трактується як динамічний і безперервний процес взаємодії особистості з соціальним середовищем, що передбачає її активне пристосування до вимог життєдіяльності. Ефективність та адекватність адаптаційного процесу визначаються як комплексом індивідуально-психологічних характеристик особистості, так психологічними факторами, зміст яких полягає в освоєнні умов навколишнього середовища, особливостей соціальної взаємодії, системи морально-етичних норм, рівня сформованості самосвідомості, інтересів, а також розвитку пізнавальної й навчальної діяльності.
За результатами узагальненого аналізу поняття «соціально – психологічної адаптації» визначено, що саме психологічні фактори адаптації такі як прив’язаність до домівки, функціональність домашнього середовища, життєстійкість, психологічне благополуччя, пошук соціальної підтримки, уникнення стресових ситуацій, розв’язання проблем можуть по-різному впливати на процес адаптації: слугувати мобілізаційним ресурсом для осіб, які залишилися вдома, та чинником дезадаптації для вимушених переселенців у контексті воєнних подій. Внутрішньо переміщені особи, що потрапляють у нове соціальне середовище, прагнуть змінити своє життя, реалізувати особисті цілі та досягти успіху. Вони потребують знайти себе в нових умовах, засвоїти атрибути, властивості та навички, які забезпечують ефективне функціонування у новій соціальній реальності. Досягнення цього сприяє успішній соціалізації, збереженню психічного здоров’я та оптимальній взаємодії переселенців із навколишнім середовищем у різних сферах життєдіяльності.
Відзначено, що в процесі соціально-психологічної адаптації біженців відбуваються суттєві особистісні зміни. Вони проявляються у зниженні самооцінки та рівня домагань, трансформації ціннісних орієнтацій і соціальних установок, а також у ознаках дезадаптації, зокрема: домінуванні гіпотимного типу реагування, хаотичності поведінки, схильності до оборонної позиції, екстернальності та ескапізму.
Розширено уявлення про труднощі пристосування біженців до умов нового етнічного оточення. У них можуть відбуватися негативні трансформації: змінюється психологічний стан, погіршується фізичне самопочуття, руйнуються соціальні установки та трансформується світогляд, що іноді призводить до сепаратизму, етнічного нігілізму або крайніх форм націоналізму. Формується негативний образ етносу, який впливає на поведінку індивіда. Отже, у новому та незнайомому середовищі біженці не лише переживають психологічний і соціальний дискомфорт, а й потенційно можуть становити загрозу для приймаючого суспільства.
Дата реєстрації
2026-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-15 / 2026-07-02
