Реєстраційний номер
0826U001707, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування та розвиток геріатричного менеджменту в системі стратегічного управління охороною здоров’я
Здобувач
Елгабсі Йонатан __,
Керівник Рибальченко Світлана Миколаївна
Опонент Білецька Ірина Мирославівна
Опонент Борщ Вікторія Ігорівна
Рецензент Майборода Тетяна Миколаївна
Рецензент Височина Аліна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню концептуально-методичних засад формування та розвитку геріатричного менеджменту в системі стратегічного управління охороною здоров’я та розробленню алгоритму оцінювання його ефективності в умовах демографічного старіння, глобалізаційних викликів і трансформації моделей догляду за людьми похилого віку.
Проведено бібліометричний аналіз терміна «геріатричний менеджмент» за базами Scopus, Web of Science, PubMed і Google Scholar за 2010–2025 рр. із використанням частотного аналізу, VOSviewer та аналізу цитувань. Встановлено суттєве зростання кількості публікацій, пік яких спостерігався з 2022 року. Провідними країнами є США, Велика Британія та Італія, а близько 60% праць належать до медичної галузі. Визначено ключові напрями досліджень: комплексна геріатрична оцінка, інтегровані моделі догляду (WHO-ICOPE), стандартизація показників, пацієнтоорієнтованість, бар’єри впровадження та економічна ефективність.
Доведено, що доступність і персоналізація геріатричної допомоги є ключовими стратегічними орієнтирами розвитку системи охорони здоров’я. Доступність охоплює територіальні, фінансові, організаційні, інформаційні та культурні аспекти. Персоналізація догляду підвищує ефективність, знижує надмірну госпіталізацію та покращує якість життя. Комплексна геріатрична оцінка використовується для стратифікації отримувачів послуг, визначення рівня догляду та прогнозування довгострокових потреб.
Обґрунтовано, що ефективне стратегічне управління геріатричною допомогою потребує інтеграції системного, процесного, стратегічного та ціннісно-орієнтованого підходів. Основними перешкодами розвитку є фрагментованість управлінських рішень, дефіцит спеціалізованих кадрів, обмеженість ресурсів і недостатня міжсекторальна координація.
На прикладі Ізраїлю досліджено соціально-демографічні характеристики літніх людей, участь у прийнятті рішень і навантаження на родини. Виявлено зв’язок між рівнем освіти, потребою в догляді, фінансовим тягарем і повторними госпіталізаціями. Встановлено соціокультурні відмінності між мусульманськими та єврейськими родинами: мусульманські сім’ї частіше орієнтовані на домашній догляд, тоді як єврейські частіше звертаються до спеціалізованих закладів. Це підтверджує вплив культурних традицій, сімейних обов’язків та інституційних особливостей системи охорони здоров’я на формування стратегій догляду.
Доведено доцільність міждисциплінарного підходу, що враховує медичні, соціальні, управлінсько-економічні та етико-правові аспекти, а також впровадження інтегрованих інформаційних платформ для обміну даними між медичними, соціальними та адміністративними структурами.
Результативність геріатричної допомоги значною мірою залежить від мотивації професійних працівників і неформальних доглядальників. Запропоновано інструменти її посилення: освітні програми, соціально-психологічну підтримку, матеріальне стимулювання та інтеграцію сімейного догляду у формалізовані механізми. Найбільш ефективними є комбіновані моделі, що поєднують інституційний догляд із підтримкою домашніх форм опіки.
Визначено, що система геріатричного менеджменту є багаторівневою організаційною конструкцією, яка інтегрує органи влади, заклади охорони здоров’я, соціальні служби, громадські та приватні інституції. Аналіз соціальних індикаторів (стан здоров’я, функціональна спроможність, соціальна активність, економічна вразливість осіб 65+) підтвердив тісний зв’язок між інституційною спроможністю та соціальною результативністю системи. Основними викликами залишаються хронічні захворювання, функціональні обмеження та фінансова недоступність медичних послуг.
Розроблено рекомендації щодо оцінювання результативності геріатричного менеджменту, які передбачають визначення мети, критеріїв, збір і перевірку даних, аналітичну обробку та коригування управлінських рішень. Запропоновано алгоритм комплексної оцінки ефективності системи з урахуванням медико-соціальних, організаційних, економічних і якісних показників.
На основі даних США за 2015–2025 рр. розраховано інтегральний індекс соціальної ефективності геріатричного менеджменту (ISEGM), який знизився у 2020 р. до 0,095 та зріс до 0,607 у 2025 р. Сформовано систему ключових соціальних показників: якість життя, соціальна інтеграція, задоволеність і доступність послуг, соціальна ізоляція, права й гідність, координація догляду, підтримка доглядальників, соціальна безпека та активне довголіття.
Встановлено, що найбільш результативними є організації, які впроваджують пацієнтоорієнтовану модель, інтегрують медичні й соціальні послуги та активно залучають ресурси місцевих громад і волонтерів. Це сприяє зростанню довіри до системи охорони здоров’я та зниженню соціальної ізоляції людей похилого віку.
Дата реєстрації
2026-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-15 / 2026-07-02
