Реєстраційний номер
0826U001708, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Зелене економічне зростання країни: науково-методичний підхід до оцінювання та основні детермінанти
Здобувач
Лі Руосі __,
Керівник Люльов Олексій Валентинович
Опонент Лабенко Олександр Миколайович
Опонент Хаустова Вікторія Євгенівна
Рецензент Тютюник Інна Володимирівна
Рецензент Кубатко Олександр Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Загострення екологічних обмежень, структурні дисбаланси та зростання вразливості економік до глобальних шоків зумовлюють необхідність переосмислення традиційних моделей економічного зростання. Сучасний розвиток формується під впливом кліматичних змін, виснаження ресурсів, волатильності енергетичних ринків і технологічної асиметрії, що обмежує довгострокове зростання та знижує економічну стійкість. За цих умов зелене економічне зростання слід розглядати як продуктивнісно орієнтовану трансформацію, спрямовану на узгодження економічного розвитку з екологічною результативністю, технологічним оновленням і соціальною стабільністю. Водночас наявні підходи до його аналізу залишаються фрагментарними, переважно статичними та обмеженими у врахуванні міжкраїнової гетерогенності й шокових відхилень, що зумовлює потребу їх подальшого розвитку.
Метою дослідження є розроблення науково-методичних підходів до оцінювання зеленого економічного зростання та обґрунтування його ключових детермінант в умовах глобальних трансформацій і невизначеності. Об’єктом є система економічних відносин у процесі формування та реалізації політики зеленого зростання, предметом – відповідні методичні засади, аналітичний інструментарій і сукупність структурних, технологічних, інституційних, цифрових і людських детермінант.
Для досягнення мети розв’язано комплекс завдань: досліджено еволюцію теорії зеленого зростання; розроблено концептуальні засади його забезпечення на національному рівні через узгодження детермінант із регуляторними, фінансовими, інноваційними, освітніми та цифровими механізмами; уточнено типологію підходів до оцінювання; удосконалено продуктивнісно орієнтований підхід на основі індексу Malmquist–Luenberger; розвинуто інструментарій оцінювання впливу освіти за допомогою панельних економетричних методів; перевірено гіпотезу щодо ролі структурних і шокових чинників; удосконалено підхід до оцінювання ролі штучного інтелекту як цифрового капіталу.
У роботі розвинено теоретичні засади зеленого економічного зростання на основі бібліометричного аналізу, що дозволило виокремити сім домінантних наукових патернів та п’ять етапів еволюції досліджень – від екологічних обмежень до акцентів на резильєнтності, цифровізації та штучному інтелекті.
Розширено концептуальні засади забезпечення зеленого зростання через узгодження детермінант із механізмами їх реалізації, що враховує компроміси між економічною ефективністю, екологічною сталістю та соціальною інклюзією в умовах трансформацій і невизначеності.
Уточнено типологію підходів до оцінювання зеленого зростання, зокрема виокремлено: результатоорієнтований, підхід ефективності–структури-обмежень, підхід базових індексів та продуктивнісно-орієнтований підхід. Удосконалено методичний підхід на основі індексу Malmquist–Luenberger, який інтегрує економічні результати, екологічне навантаження та динаміку продуктивності, забезпечує міжкраїнну порівнянність і дозволяє декомпозувати зростання на технологічні зміни та ефективність.
Розвинуто методичний інструментарій оцінювання впливу освіти із застосуванням сучасних панельних методів, що забезпечує стійкість результатів і врахування міжкраїнової гетерогенності. Емпірично підтверджено диференційований вплив освіти на зелене зростання, що змінюється залежно від його рівня, та обґрунтовано відповідні пріоритети освітньої політики.
У роботі емпірично підтверджено гіпотезу, що зелене економічне зростання формується не лише під впливом довгострокових структурних детермінант, а й зазнає асиметричних шокових відхилень під впливом глобальних потрясінь. На основі міжкраїнових даних доведено, що фінансові кризи, пандемія COVID-19 і геополітичні шоки спричиняють гетерогенні, нелінійні та асиметричні ефекти у його динаміці, інтенсивність і тривалість яких залежать від структурних характеристик країн, інституційної спроможності та стадії зеленого розвитку. Це обґрунтовує пріоритетність адаптивних інструментів управління зеленим переходом, спрямованих на стабілізацію інвестицій, підтримку технологічного оновлення, енергетичну стійкість і мінімізацію довгострокових втрат.
Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання ролі штучного інтелекту як цифрового капіталу через побудову парних специфікацій Malmquist-Luenberger, що порівнюють базову та цифрово розширену моделі з урахуванням ШІ. Результати підтверджують, що ШІ підвищує рівень зеленого економічного зростання насамперед через технологічні зрушення, виступаючи каталізатором продуктивного оновлення. Це формує емпіричну основу для визначення пріоритетів державної політики щодо інвестицій у ШІ, розвитку цифрової інфраструктури та інноваційних екосистем.
Отримані результати створюють науково-методичне підґрунтя для формування стратегій зеленого розвитку, оцінювання результативності політики зеленого переходу та визначення інструментів підтримки зелених інвестицій, технологічного оновлення й підвищення стійкості економіки до структурних шоків у довгостроковій перспективі.
Дата реєстрації
2026-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-15 / 2026-07-02
