Реєстраційний номер
0826U001717, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація лікувальної тактики гіпертензивних розладів у вагітних при поєднаному перебігу з вегетативною дисфункцією та психоемоційними порушеннями.
Здобувач
Задорожний Ярослав Степанович,
Керівник Остафійчук Світлана Олександрівна
Опонент Говсєєв Дмитро Олександрович
Опонент Тарасенко Костянтин Володимирович
Рецензент Куса Олена Михайлівна
Рецензент Сніжко Тетяна Богданівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із гестаційною гіпертензією та прееклампсією на тлі вегетативної дисфункції і психоемоційних порушень шляхом удосконалення прогнозування, поглибленого вивчення патогенетичних механізмів та розробки комплексного лікувально-профілактичного алгоритму.
Обстежено 207 вагітних. До І групи включено 124 жінки з гестаційною гіпертензією і прееклампсією, до ІІ групи – 48 вагітних із високим ризиком розвитку гіпертензивних розладів. На етапі оцінки ефективності лікування пацієнтки були рандомізовані: ІА – 69 вагітних із гіпертензивними розладами та ІІА – 26 жінок групи ризику, які отримували розроблений лікувально-профілактичний комплекс; ІБ – 55 пацієнток із гіпертензивними розладами та ІІБ – 22 жінки групи ризику, яким проводили стандартне ведення вагітності. У роботі застосовано клінічні, лабораторні, інструментальні, імуноферментні, психометричні та статистичні методи дослідження.
Встановлено, що ризик розвитку гестаційної гіпертензії та прееклампсії достовірно зростав у жінок віком понад 30 років (OR=3,38; 95% CI: 1,25–9,16), при непланованій вагітності (OR=4,71; 95% CI: 1,36–16,34), ожирінні (OR=4,32; 95% CI: 1,60–11,67), палінні (OR=4,81; 95% CI: 1,09–21,31), низькій фізичній активності (OR=2,83; 95% CI: 1,27–6,27) та несприятливому психоемоційному кліматі в родині (OR=7,74; 95% CI: 1,00–59,51). У жінок із гіпертензивними розладами виявлено зниження рівня фізичної активності майже у 2 рази та збільшення частки вагітних із низькою фізичною активністю у 2,7 раза (р<0,05).
За результатами добового моніторування артеріального тиску встановлено підвищення середньодобових, денних і нічних показників артеріального тиску, збільшення індексу часу перевищення нормальних значень у 2,1 раза (р<0,001), варіабельності систолічного артеріального тиску у 1,5 раза (р<0,01) та швидкості ранкового підйому артеріального тиску у 2,3 раза. Профіль non-dipper виявлено у 89,5 % вагітних із гіпертензивними розладами та у 60,4 % жінок групи ризику. Доведено, що високі середні значення артеріального тиску в пасивний період доби (OR=6,00; 95% CI: 1,16–30,96), профіль non-dipper (OR=5,24; 95% CI: 1,23–22,28), висока варіабельність систолічного артеріального тиску (OR=4,58; 95% CI: 1,18–17,79) та надмірний ранковий підйом артеріального тиску (OR=5,29; 95% CI: 1,39–25,30) є ранніми предикторами розвитку гіпертензивних розладів вагітності.
У пацієнток із гестаційною гіпертензією та прееклампсією встановлено достовірне зниження показників варіабельності серцевого ритму SDNN, RMSSD, pNN50 та підвищення співвідношення LF/HF, що свідчило про домінування симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Ознаки симпатикотонії виявлено у 67,7 % вагітних. Виражена вегетативна дисфункція асоціювалася з підвищенням ризику розвитку гіпертензивних розладів у 6,47 раза (95% CI: 3,72–11,24). Висока ситуативна тривожність у пацієнток із гіпертензивними розладами траплялася у 2,7 раза частіше, а субклінічна депресія – у 18,5 % випадків проти 2,9 % у контролі.
Встановлено підвищення рівня NT-proBNP у 3,4 раза при гестаційній гіпертензії та у 4,7 раза при прееклампсії порівняно з контролем. Порогове значення NT-proBNP ≥171 пг/мл характеризувалося чутливістю 83,3 % та специфічністю 75,0 % щодо прогнозування гестаційної гіпертензії. Рівень 25(OH)D був нижчим у 1,3 раза при гестаційній гіпертензії та у 1,4 раза при прееклампсії. При концентрації 25(OH)D <30 нг/мл ризик розвитку гіпертензивних розладів зростав у 3,39 раза (95% CI: 1,13–10,21).
Впровадження розробленого лікувально-профілактичного комплексу забезпечило зниження ризику прогресування артеріальної гіпертензії та прееклампсії у 2,57 раза, плацентарної дисфункції – у 2,79 раза, затримки росту плода – у 4,89 раза, дистресу плода – у 5,70 раза, передчасних пологів – у 7,44 раза порівняно зі стандартним веденням вагітності.
Ключові слова: гестаційна гіпертензія, прееклампсія, вагітність, вегетативна дисфункція, психоемоційні порушення, варіабельність серцевого ритму, NT-proBNP, вітамін D. Галузь - Медицина.
Дата реєстрації
2026-05-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-18 / 2026-07-15
