Реєстраційний номер
0826U001776, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Кримінально-правова політика у сфері охорони довкілля: імплементація законодавства ЄС.
Здобувач
Мамедов Руслан Алхан огли,
Керівник Козич Ігор Васильович
Опонент Тімофєєва Лілія Юріївна
Опонент Турлова Юлія Анатоліївна
Рецензент Шпіляревич Вікторія Вікторівна
Рецензент Медицький Ігор Богданович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу кримінально-правової політики України у сфері охорони довкілля з урахуванням проблем імплементації законодавства Європейського Союзу. Актуальність теми зумовлена необхідністю ефективної протидії кримінальним правопорушенням, що завдають значної шкоди довкіллю, а також взятими нашою державою зобов'язаннями щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС в умовах активізації євроінтеграційних процесів. Особливої гостроти проблематика набула у зв'язку зі збройною агресією, наслідки якої впливатимуть на загальноєвропейську екологічну мережу. Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини щодо кримінально-правової політики у сфері охорони довкілля та у сфері нормотворчої діяльності з імплементації законодавства ЄС у цій сфері. Предметом дослідження є кримінально-правова політика у сфері охорони довкілля з акцентом на імплементацію законодавства ЄС. Метою роботи є аналіз проблемних питань кримінально-правової політики у сфері охорони довкілля з урахуванням стану та перспектив імплементації законодавства ЄС у сфері протидії кримінальним правопорушенням проти довкілля. Методологічну основу праці становить комплекс загальнонаукових та спеціальних методів. Загальнонаукові методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу застосовано при формулюванні висновків і пропозицій, характеристиці норм Кримінального кодексу України та законодавства ЄС. Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні досвіду країн ЄС та підходів до визначення ключових понять. Метод системного аналізу застосовано при дослідженні місця кримінально-правової політики у сфері охорони довкілля в системі державної політики, а герменевтичний метод – при визначенні понятійного апарату. Теоретичні результати дослідження полягають у поглибленні наукових уявлень про кримінально-правову політику у сфері охорони довкілля, удосконаленні підходів до розмежування понять «довкілля», «навколишнє природне середовище» та «екологія», авторському визначенні понять «кримінальне правопорушення проти довкілля» та «протидія кримінальним правопорушенням проти довкілля кримінально-правовими засобами», а також у з'ясуванні місця означеної політики в системі державної політики протидії кримінальним правопорушенням, її особливих принципів, джерел та завдань. Наукова новизна полягає в тому, що вперше запропоновано комплексну класифікацію кримінальних правопорушень проти довкілля за критерієм групової подібності, детальну періодизацію становлення кримінально-правових норм у сфері охорони довкілля з урахуванням перебування різних територій держави під владою різних державних утворень, проведено моніторинг прийнятих з 1991 року програмних нормативно-правових актів щодо адаптації законодавства, а на основі постатейного аналізу Директиви ЄС 2024/1203 обґрунтовано конкретні зміни до Кримінального кодексу України. Удосконалено підходи до аналізу норм законодавства ЄС та концептуальні ідеї щодо створення державної доктрини й стратегії впровадження ефективної кримінально-правової політики у цій сфері. Практичні результати втілено в пропозиціях щодо доповнення Кримінального кодексу України новими складами кримінальних правопорушень, додатковими видами покарань – позбавленням можливостей фінансування з державного та місцевого бюджету, анулюванням дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, публікацією судового рішення у засобах масової інформації, а також підставами для звільнення від кримінальної відповідальності у разі відновлення довкілля чи компенсації завданої шкоди. Запропоновано застосувати досвід Італійської Республіки щодо притягнення юридичних осіб до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля в їхніх інтересах шляхом внесення відповідних змін до статті 96-3 Кримінального кодексу України. Ефективність впровадження результатів забезпечується їх використанням у нормотворчій діяльності при розробці концепцій кримінально-правової політики та удосконаленні норм Кримінального кодексу; у правозастосовній діяльності – для визначення правильної кваліфікації дій правопорушника та розмежування кримінальних і адміністративних правопорушень; у науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальших досліджень; в освітньому процесі – при викладанні дисциплін «Кримінальне право: Особлива частина», «Право у сфері охорони довкілля», «Європейське право у сфері охорони довкілля».
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-19 / 2026-07-15
