Реєстраційний номер
0826U001780, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-06-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вплив сидеральних культур та обробітку ґрунту на продуктивність кукурудзи на зерно в Правобережному Лісостепу
Здобувач
Кобець Олександр Борисович,
Керівник Центило Леонід Васильович
Опонент Ткаліч Юрій Ігорович
Опонент Господаренко Григорій Миколайович
Опонент Ткаченко Микола Адамович
Рецензент Літвінов Дмитро Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
В умовах Правобережного Лісостепу на чорноземах типових проведено дослідження з пошуку енерго- та ресурсоощадних біологізованих заходів і систем обробітку ґрунту, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів та продуктивності кукурудзи, що є особливо важливим в умовах дефіциту вологи і зростання вартості мінеральних добрив.
Встановлено, що використання сидератів істотно не вплинуло на зростання щільності ґрунту (на 0,01 г/см3) у межах оброблюваного шару. Застосування варіанта 3 солома + сидерати + мінеральні добрива сприяло зростанню щільності ґрунту в орному шарі 0–30 см на 0,03 г/см3. У варіантах «гірчиця біла + фацелія + люпин + суданська трава» і «редька олійна + гірчиця біла + фацелія + вика + льон + суданська трава» щільність ґрунту орного шару (0–30 см) виявилася меншою на 0,03 г/см3 на час загортання сидератів.
Доведено, що найкращі значення структури ґрунту в шарі 0–30 см чорнозему типового виявилися у варіанті 5, де у ґрунт загортали такі культури: редьку олійну, гірчицю білу, фацелію, вику, льон, суданську траву. На цьому варіанті кількість агрегатів у шарі ґрунту 0–30 см розміром 0,25–10 мм становила 74,2 %, що на 10,2 % більше від контролю, коефіцієнт структурності становив 2,85.
Застосування безполицевого обробітку ґрунту до 35 см та технології no-till перевищували запаси доступної вологи порівняно з поверхневим обробітком відповідно на 4,7 і 0,9 %. Забезпеченість орного шару ґрунту вологою у варіантах з використанням різних видів сидеральних сумішок була в середньому на 2,2–2,8 % вищою, ніж у контролі.
Використання соломи сумісно із сидератами (вика + редька олійна) призводило до підвищення розкладу лляної тканини на 10,7 % (відносні значення) порівняно з контрольним варіантом, а застосування «солома + сидерати + мінеральні добрива» (варіант 3) – до підвищення целюлозоактивної діяльності мікроорганізмів на 4,7 % порівняно з варіантом, де використовували кореневі та стерньові рештки пшениці озимої.
Застосування під кукурудзу на зерно безполицевого обробітку ґрунту до 35 см на 5,2–9,4 % збільшило виділення СО2 з поверхні ґрунту порівняно з варіантом поверхневого обробітку ґрунту. Технології no-till призводили до істотного зниження інтенсивності дихання у травні на 13,7 %, у липні – на 35,0 % і у вересні на 16,6 % порівняно з безполицевим обробітком ґрунту.
Загортання соломи сумісно із сидератами сприяло підвищенню окисно-відновлюваного потенціалу чорнозему типового за поверхневого обробітку на 1,1–2,1 %, за технології no-till – на 1,6–2,1 % порівняно із застосуванням післяжнивних та кореневих решток.
Найбільший вміст фенольних сполук виявлено за застосування безполицевого обробітку ґрунту.
За використання культур на сидерат (варіанти 5 і 6) спостерігається зростання вмісту амінокислот у ґрунті: на безполицевому обробітку – на 0,8 % перед сівбою, у фазу 6–8 листків кукурудзи – на 0,3 %, у період збирання культури порівняно з поверхневим обробітком на 11,6 %.
Найбільшу врожайність кукурудзи на зерно одержали за варіанта 6 (редька олійна + гірчиця біла + фацелія + вика + льон + суданська трава) – 8,6 т/га, що на 1,54 більше, ніж у контрольному варіанті післяжнивних та кореневих решток пшениці озимої. Встановлено, що за поверхневого обробітку ґрунту врожайність слабко впливає на величину потенційної продуктивності, проте за безполицевого обробітку ґрунту до 35 см урожайність підвищилася.
Загортання соломи і сидератів (варіант 2) призводило до зменшення довжини качана на 1,6–4,5 % у середньому на фоні обробітків ґрунту порівняно з варіантом 6 (редька олійна + гірчиця біла + фацелія + вика + льон + суданська трава).
Загортання культур на сидерати варіанту 6 (редька олійна + гірчиця біла + фацелія + вика + льон + суданська трава) сприяло зростанню вмісту протеїну у зерні кукурудзи на 2,7 % за поверхневого обробітку ґрунту, на 1,7 % – за безполицевого обробітку на 2,0 % – за технології no-till порівняно з контролем.
За результатами досліджень виявлено, що енергетичний коефіцієнт був найвищим у варіантах із загортанням культур на сидерат, тоді як у контрольній групі спостерігалася тенденція до зменшення цього показника. Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності, що становив 4,15, був зафіксований за безполицевого обробітку ґрунту на фоні «солома + сидерати + мінеральні добрива». Порівнюючи енергетичні показники, можна зазначити, що в цьому варіанті енергоємність 1 т вирощеної продукції була найнижчою і становила 4,2 ГДж/га.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-19 / 2026-07-01
