Реєстраційний номер
0826U001809, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Вдосконалення державного управління сталим
розвитком територій в умовах інформатизації
Здобувач
Шевчук Олександра Романівна,
Керівник Соловйов Олексій Станіславович
Опонент Драган Іван Олександрович
Опонент Сухорукова Анна Леонідівна
Рецензент Сіцінський Назарій Анатолійович
Рецензент Палій Світлана Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
Опис
В дисертаційній роботі розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення державного управління сталим розвитком територій в умовах децентралізації, воєнного стану та тотальної інформатизації суспільних процесів. Обґрунтовано необхідність трансформації методичних підходів до оцінки ефективності врядування територіями з урахуванням сучасних викликів, безпекових загроз та ризиків у системі цифрової координації суб'єктів публічної влади, бізнесу й інститутів громадянського суспільства. Доведено, що в умовах інформатизації ефективність управління сталим розвитком прямо залежить від якості інформаційних потоків, прозорості даних та швидкості впровадження інноваційних технологій у муніципальний менеджмент.
Вперше обґрунтовано та розроблено комплексний підхід до оцінки інституційної спроможності органів публічного управління у забезпеченні сталого розвитку територій, який базується на моніторингу цифрової зрілості місцевої влади. Даний підхід інтегрує показники адміністративної стійкості (резильєнтності) громад, безпеки середовища, ефективності врядування в умовах критичного міграційного навантаження (ВПО) та соціальної інклюзії через розширення доступу до електронних сервісів. Це забезпечує варіативність управлінського впливу для досягнення збалансованого
розвитку за активної участі стейкголдерів через платформи електронної демократії та раціонального використання публічних ресурсів на основі аналізу Big Data.
Удосконалено класифікацію управлінських підходів до реалізації цілей сталого розвитку на рівні громад та держави, яку доповнено та переосмислено крізь призму інформатизації, а саме: інституційно-правовий (нормативне забезпечення цифровізації реформи); децентралізаційний (цифрова суб’єктність громад у забезпеченні сталості); проєктно-цільовий (реалізація програм через цифрові екосистеми відбудови «Build Back Better» та DREAM); безпековий (кіберрезильєнтність та стійкість критичної інфраструктури в умовах воєнних загроз); компетентнісний (професіоналізація публічної служби з акцентом на цифрову грамотність); ресурсний підхід (адаптація механізмів до демографічних та екологічних викликів на основі ГІС-технологій). Удосконалено методику оцінки ефективності публічного управління територіями шляхом інтеграції трьох підсистем: цифрового моніторингу реалізації місцевих стратегій, управління ризиками у сфері використання комунальних ресурсів на основі відкритих даних та випереджального формування цифрових компетенцій посадових осіб. Це дозволило обґрунтувати новий інструментарій підвищення спроможності органів місцевого самоврядування (ОМС), що забезпечує зниження соціальної напруги та розвиток навичок антикризового менеджменту в умовах високої
концентрації ВПО через використання сучасних інформаційно- комунікаційних технологій.
Удосконалено методичний інструментарій оцінювання ефективності управління сталим розвитком територій, що базується на: впровадженні моделі «ефективність — вектор», яка зміщує акцент із ресурсної оцінки на стратегічну правильність напряму розвитку; просторовій типологізації територій за допомогою геоінформаційних систем (ГІС) (прикордонні, екологічні, аграрні зони Житомирщини), що забезпечує порівнянність громад; інтегральному оцінюванні діяльності ОМС через метод адитивної згортки даних; запровадженні електронного моніторингу на рівні старостинських округів для об’єктивного стимулювання старост за реальний внесок у сталість територій.
Дістали подальшого розвитку понятійно-категорійний апарат публічного управління: категорія «комфортність проживання» доповнена безпековим, сервісним та інформаційно-цифровим вимірами в умовах воєнного стану; «територія» визначена як спроможна цифровізована територіальна громада — базовий інституційний суб’єкт реалізації державної політики сталого розвитку та повоєнного відновлення.
Дістали подальшого розвитку систематизація зарубіжного досвіду (Фінляндія, Швеція, Нідерланди) щодо адаптації муніципалітетів до глобальних викликів, що дозволило обґрунтувати засади національної стратегії відновлення з урахуванням міжнародних стандартів (ISO, ESG, принципи Good Governance), технологій Smart City та багаторівневого партнерства держави, громад і донорів на основі мережевої взаємодії.
Удосконалено компетентнісний підхід до професіоналізації публічної служби, що пов’язує результативність врядування із новими законодавчими вимогами та необхідністю опанування цифрових інструментів управління.
Запропоновано модель «управління за результатами», де оцінка діяльності службовців безпосередньо корелює із досягненням індикаторів сталого розвитку територій, що фіксуються в інформаційно-аналітичних системах, що сприяє підвищенню адаптивності управління в умовах посткризової відбудови.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-19 / 2026-07-03
