Реєстраційний номер
0826U001817, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Використання ультразвукової еластометрії печінки для контролю виконання та оцінки ефективності радіочастотної абляції метастазів колоректального рака.
Здобувач
Костилєва Наталія Михайлівна,
Керівник Усенко Олександр Юрійович
Опонент Дронов Олексiй Іванович
Опонент Лукашенко Андрій Володимирович
Рецензент Тивончук Олександр Степанович
Рецензент Гриненко Олександр Валентинович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України
Опис
Костилєва Наталія Михайлівна. Використання ультразвукової еластометрії печінки для контролю виконання та оцінки ефективності радіочастотної абляції метастазів колоректального рака. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222- «Медицина». – Державна установа «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова» НАМН України, Київ, 2024.
Дисертаційна робота присвячена покращенню лікування хворих на колоректальний рак (КРР) з метастатичним ураженням печінки із застосуванням радіочастотної абляції (РЧА) метастатичних вогнищ.
За розповсюдженістю КРР посідає третє, а по летальності друге місце в структурі злоякісних пухлин; при цьому захворюваність і смертність мають стійку тенденцію до збільшення. При первинній діагностиці КРР у 20% хворих виявляються віддалені метастази, третина яких вражає печінку. Основним методом їх лікування залишається резекція печінки, але все більшу увагу пригортають методи локальної девіталізації вогнищ шляхом термічного або хімічного впливу – аблятивні технології, суттєвою перевагою яких є мала травматичність. Проте їх здійснення потребує забезпечення оптимального розташування електроду, контролю за поширенням зони абляції в реальному часі та оцінки її ефективності. Це вимагає багато площинних зображень та їх тривимірних реконструкцій, які на сьогодні здатні забезпечити комп’ютерна томографія, магніто-резонансна томографія та ультразвукове дослідження (УЗД). Для підвищення інформативності УЗД вогнищевої патології печінки останнім часом використовують контрастні препарати та спеціальні методи обробки сигналу – в першу чергу еластометрію зсувної хвилі (ЕЗХ). Широкому клінічному розповсюдженню ЕЗХ для контролю РЧА метастазів КРР заважає брак інформації про жорсткість метастатичних вогнищ залежно від їх розміру і глибини розташування, динаміку значень модуля жорсткості Юнга (МЮ) під час абляції та їх просторовий розподіл залежно від відстані до аплікатору, - що і склало зміст цього дослідження.
Експериментальна частина роботи базується на результатах еластометрії паренхіми моделі свинячої печінки ex vivo під впливом РЧА. Вага зразків печінки складала (1,630 ± 0,187) кг (тут і надалі М ± SD). ЕЗХ під час РЧА здійснювали в трьох зонах, розташованих відповідно на відстані 1,0, 1,7 –1,8 та 3,0 см від аплікатору на глибині, що приблизно відповідала середині його робочої зони. Вимірювання еластичності обраних зон печінки під час РЧА здійснювали щохвилини, а також через 15, 30 та 60 хвилин після її завершення, після чого робили розтин зразку по площині УЗ зображення, фотофіксацію вогнища абляції із визначенням його розмірів та взяття гістологічного матеріалу із ділянок, що відповідали зонам визначення еластичності. Впродовж РЧА максимальна потужність аплікатора на різних зразках печінки сягала (109,7 ± 5,0) Вт. В усіх зразках під час виконання РЧА, починаючи з 3-4 хвилини процедури, формувалася гіперехогенна “хмара” з акустичною тінню поза нею, яка виникала ближче до кончику електрода, поступово поширювалася у проксимальному напрямку. На 12 хвилині абляції її поперечний розмір складав у середньому (18,0 ± 1,4) мм. Через 15 хвилин по завершенні РЧА ця зона трансформувалася в гіперехогенну ділянку паренхіми без акустичного затінювання поза нею.
На розрізі препаратів ділянка печінки, що прилягала до робочої зоні електроду, відрізнялася зміною кольору; вона мала еліпсоїдну форму: довжина довгої та короткої осі у середньому складали (38,50 1,05) та (32,83 1,72) мм відповідно. Всі ділянкі першого локусу ЕЗХ знаходилися в зоні зміненого забарвлення; за винятком одного зразка там же знаходилися всі ділянки другого локусу ЕЗХ; ділянки третього локусу не потрапляли до неї.
МЮ паренхіми ізольованої свинячої печінки складав (6,64 ± 1,55) кПа та значно збільшувалася під час РЧА; залежно від відстані до електроду, ці зміни мали різний фазовий характер. Динаміка МЮ в першому та другому локусах еластометрії була майже однаковою: повільне поступове приблизно двократне зростання впродовж перших 4-5 хвилин в подальшому змінювалося швидким збільшенням з виходом графіків на плато з 6-8 кратним перевищенням вихидного рівня на 10-11 хвилинах експерименту, після чого впродовж наступної години величини МЮ не зазнавали суттєвих змін. За результатами виконання двобічного парного тесту Стьюдента вірогідне збільшення МЮ в першій зоні еластометрії відбувалося з першої хвилини РЧА і тривало до 11 хвилини абляції, суттєво не змінюючись на її 12 хвиліни і в подальшому. В другій зоні вірогідне збільшення МЮ приблизно такої самої амплітуди тривало впродовж усього періоду абляції, але після її припинення зміни показника мали недостовірний характер. В третій зоні вірогідні зміни МЮ виникали лише через 3 хвилини від початку абляції і тривали до її завершення, але їх максімальні значення перевищували вихідні лише приблизно в 2 рази.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-20 / 2026-07-01
