Реєстраційний номер
0826U001825, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Використання елементів національних єдиноборств у фізичному вихованні студентів закладів вищої освіти
Здобувач
Косинський Едуард Олександрович,
Керівник Дишко Олеся Леонідівна
Керівник Сітовський Андрій Миколайович
Опонент Андрєєва Олена Валеріївна
Опонент Пітин Мар'ян Петрович
Рецензент Пантік Василь Васильович
Рецензент Дикий Олег Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Опис
У ході констатувального епапу педагогічного експерименту визначено рівень зацікавленості студентів заняттями з елементами національних єдиноборств, а також встановлено вихідні показники їх фізичного стану, зокрема рівень соматичного здоров’я, фізичної підготовленості, фізичної працездатності та адаптаційних резервів організму. Дослідження проводили на базі Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради. У дослідженні брали участь 285 здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти віком 18-19 років (1-2 курсу) спеціальностей А 2 «Дошкільна освіта», А 3 «Початкова освіта», А 4.13 «Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво)» і F 3 «Комп’ютерні науки», з них 119 чоловічої статі і 166 жіночої.
На початку формувального етапу педагогічного експерименту рівень зацікавленості студентів заняттями фізичним вихованням був недостатнім: лише 16,49 % респондентів виявили високий рівень зацікавленості, 39,3 % – середній, а 44,21 % – низький. Аналіз структури рухових уподобань засвідчив обмежену мотиваційну привабливість традиційних видів рухової активності, зокрема флорболу (53,68 % студентів мали низький рівень зацікавленості), баскетболу (44,91 %) та фітнесу (40,70 %). Водночас елементи національних єдиноборств виявилися найбільш привабливими для студентської молоді: високий рівень зацікавленості ними зафіксовано у 75,63 % юнаків і 66,66 % дівчат, при цьому низького рівня зацікавленості не виявлено у жодного респондента. Після завершення педагогічного експерименту частка студентів експериментальної групи з високим рівнем зацікавленості заняттями фізичним вихованням зросла до 72,58 % серед юнаків і до 72,50 % серед дівчат (p<0,05), тоді як у контрольних групах відповідні показники становили лише 35,09 % і 18,60 %.
Експериментально підтверджено позитивний вплив розробленої технології на морфофункціональний стан, кардіореспіраторні показники, соматичне здоров’я та фізичну працездатність студентів. У студентів експериментальної групи встановлено достовірне зниження частоти серцевих скорочень у спокої: у юнаків – на 10,33 %, у дівчат – на 8,71 %; зростання життєвої ємності легень – відповідно на 18,49 % і 16,68 %; покращення життєвого індексу – на 13,07 % і 23,08 % (p<0,05). Індекс Робінсона знизився на 15,37 % у юнаків і на 11,71 % у дівчат, що вказує на підвищення економізації серцевої діяльності. Показники соматичного здоров’я за методикою Г. Апанасенка зросли у юнаків експериментальної групи з 4,24±3,19 до 9,44±3,11 у. о. (+122,43 %), у дівчат – з 4,34±3,18 до 8,47±2,91 у. о. (+95,39 %), тоді як у контрольних групах приріст був істотно нижчим. Наприкінці експерименту серед юнаків експериментальної групи не виявлено студентів із низьким рівнем соматичного здоров’я, а серед дівчат їх частка зменшилася до 2,5 %.
Доведено також виражений позитивний вплив запропонованої технології на фізичну підготовленість студентів. Упродовж педагогічного експерименту в експериментальній групі результати тесту на витривалість («Біг на 3000 м» у юнаків і «Біг на 2000 м» у дівчат) покращилися на 7,36 % і 9,88 % відповідно; показники сили за тестом «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи» – на 16,75 % у юнаків і 31,73 % у дівчат; спритності за тестом «Човниковий біг 4×9 м» – на 4,36 % і 5,17 %; швидкості за тестом «Біг на 100 м» – на 5,41 % і 8,52 %; гнучкості за тестом «Нахил тулуба вперед з положення сидячи» – на 45,6 % і 25,02 % (p<0,05). Авторські контрольні тести також засвідчили достовірну позитивну динаміку: в юнаків результат тесту «Горицвіт» покращився з 14,91±1,78 с до 13,07±1,45 с, тесту «Вершник» – з 86,73±37,54 с до 103,95±47,71 с; у дівчат тесту «Горицвіт» – з 14,27±1,41 с до 12,56±1,26 с, тесту «Планка» – з 3,3±1,45 хв до 3,82±1,75 хв (p<0,05). Сукупність одержаних результатів переконливо засвідчує, що впровадження елементів національних єдиноборств у фізичне виховання студентів є ефективним засобом підвищення мотивації, покращення фізичного стану та зростання рівня фізичної підготовленості студентської молоді.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-19 / 2026-07-24
