Реєстраційний номер
0826U001837, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація ведення Helicobacter pylori-асоційованих захворювань у загальнолікарській практиці шляхом імплементації клінічних настанов та модифікації ерадикаційної терапії.
Здобувач
Яцюк Сергій Олександрович,
Керівник Палій Ірина Гордіївна
Опонент Хухліна Оксана Святославівна
Опонент Сірчак Єлизавета Степанівна
Опонент Чернявський Володимир Володимирович
Рецензент Чернова Інна В’ячеславівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
У кваліфікаційній науковій праці висвітлено проблему оптимізації ведення Helicobacter pylori-асоційованих захворювань у загальнолікарській практиці. Актуальність дослідження зумовлена високою поширеністю інфекції H. pylori у світі, її роллю у розвитку кислотозалежних захворювань, зокрема пептичної виразки та раку шлунка, а також необхідністю підвищення ефективності ерадикаційної терапії в умовах зростання антибіотикорезистентності.
Метою роботи стало вдосконалення діагностики та лікування H. pylori-асоційованих станів шляхом аналізу рівня професійної компетентності лікарів загальної практики – сімейної медицини (ЗП-СМ), імплементації сучасних клінічних рекомендацій і модифікації стандартних схем ерадикаційної терапії.
У дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів анкетування лікарів ЗП-СМ у 2018 та 2024 роках, що дозволило оцінити динаміку змін у підходах до діагностики та лікування функціональної шлункової диспепсії та інфекції H. pylori. Встановлено, що лікарі частіше правильно ідентифікують постпрандіальний дистрес-синдром, ніж епігастральний больовий синдром, що свідчить про певні прогалини у диференційній діагностиці. Також виявлено тенденцію до надмірного використання інвазивних методів обстеження навіть за відсутності «червоних прапорців».
Разом з тим, зафіксовано позитивні зміни у клінічній практиці. Більшість лікарів дотримується рекомендацій щодо обов’язкового тестування на H. pylori у пацієнтів із диспепсією. У 2024 році достовірно зросла частота призначення рекомендованої квадротерапії (інгібітор протонної помпи, кларитроміцин, амоксицилін і субцитрат вісмуту), зменшилась частка некоректних схем лікування. Відзначено зміну підходів до вибору інгібіторів протонної помпи: зменшення використання омепразолу та збільшення призначення пантопразолу.
Суттєво зросла прихильність лікарів до застосування ад’ювантної терапії: частка призначення пробіотиків і синбіотиків під час ерадикації H. pylori збільшилась більш ніж удвічі. Також відзначено позитивну динаміку у використанні неінвазивних методів контролю ерадикації, зокрема тесту на фекальний антиген, при одночасному зменшенні застосування серологічних методів і інвазивних процедур. Встановлено, що ці зміни пов’язані з активним впровадженням освітніх програм і безперервного професійного розвитку лікарів.
Клінічна частина дослідження була спрямована на оцінку ефективності модифікованої ерадикаційної терапії. Було сформовано дві групи пацієнтів: контрольну (61 пацієнт), які отримували стандартну квадротерапію протягом 10 днів, та основну (48 пацієнтів), які додатково приймали мультиштамовий синбіотик протягом 15 днів. Доведено, що включення синбіотика значно підвищує ефективність ерадикації H. pylori (87,5 % проти 65,6 % у контрольній групі), а також покращує переносимість лікування та зменшує частоту побічних ефектів.
Статистичний аналіз результатів підтвердив їх достовірність. Виявлено, що на успішність ерадикації впливають вік пацієнтів, рівень кислотосупресії та вибір інгібітора протонної помпи. Встановлено прямий зв’язок між ефективністю лікування та адекватністю призначеної терапії. Найбільш вагомим предиктором успішної ерадикації визначено використання синбіотика у складі комбінованої терапії. На основі отриманих даних розроблено прогностичну модель ефективності лікування.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі змін у клінічному мисленні лікарів ЗП-СМ, встановленні зв’язку між якістю діагностики та ефективністю лікування, а також обґрунтуванні доцільності використання мультиштамових синбіотиків як складової ерадикаційної терапії.
Практичне значення дослідження полягає у вдосконаленні підходів до ведення пацієнтів із H. pylori-асоційованими захворюваннями, підвищенні ефективності лікування та покращенні його безпеки. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого розвитку системи безперервної медичної освіти та можуть бути використані для оптимізації клінічних протоколів у загальнолікарській практиці.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-19 / 2026-08-03
