Інформація
Реєстраційний номер
0826U001841, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Управління цифровою трансформацією бізнес-середовища на основі інтелектуальних технологій
Здобувач
Керівник Кісь Святослав Ярославович
Опонент Чукурна Олена Павлівна
Опонент Кіндрат Олена Василівна
Рецензент Побігун Сергій Андрійович
Рецензент Кочкодан Володимир Богданович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Опис
Актуальність роботи. Сучасний етап розвитку бізнес-середовища характеризується принциповою зміною контексту управлінської діяльності: інтелектуальні технології стали доступними для підприємств усіх масштабів. Керівник тепер координує не лише людей, а й інтелектуальні системи, що виконують автоматизований вибір дій у межах визначених людиною правил, а кожен працівник стає менеджером свого інтелектуального помічника. Основна перешкода трансформації перебуває не у технологічній, а в управлінській площині: керівники часто обмежуються декларативним використанням технологій, не розпізнаючи управлінський характер завдання, що особливо гостро проявляється у малому та середньому бізнесі. Для українського бізнес-середовища повномасштабна воєнна агресія, кадровий дефіцит та структурна економічна невизначеність переводять інтеграцію інтелектуальних технологій у категорію умови виживання підприємства, що посилює потребу в цілісному управлінському інструментарії. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розроблення управлінського інструментарію цифрової трансформації бізнес-середовища на основі інтелектуальних технологій, що забезпечує проактивну трансформацію підприємства зі збереженням управлінського контролю та кадрового потенціалу. Об'єктом дослідження є процеси управління цифровою трансформацією бізнес-середовища на основі інтелектуальних технологій; предметом – сукупність теоретичних основ, науково-методичних положень та організаційно-практичних рекомендацій щодо такого управління. У теоретичній частині побудовано класифікацію організаційної зрілості підприємства з трьома етапами (базова цифровізація, автоматизація за правилами, трансформація на основі інтелектуальних технологій) та шістьма рівнями за критерієм режиму прийняття рішень; запропоновано авторське визначення трансформації як керованого менеджером процесу системної реконфігурації управлінської діяльності зі збереженням за людиною позиції стратегічного суб'єкта; встановлено парадокс масштабу – закономірність пропорційного зростання управлінської складності за зростання операційної ефективності; систематизовано когнітивні та системні ризики інтеграції, за яких інтелектуальний інструмент залежно від режиму взаємодії здатен підсилювати рішення менеджера або знижувати рівень професійних компетенцій; сформульовано принцип асиметричної автономії, за яким інтелектуальний інструмент має виконавчу автономію в межах делегованих функцій за збереження повного контролю керівника над стратегічними параметрами; визначено цільову форму – підприємство з пріоритетом інтелектуальних технологій. У емпіричній частині на основі пілотного обстеження 11 суб'єктів господарювання та поглибленого аналізу 5 з них методом множинного кейс-стаді діагностовано структурний розрив між декларативним та реальним впровадженням інтелектуальних технологій, зумовлений якістю управлінських рішень, а не технологічною доступністю; підтверджено парадокс масштабу та виявлено стелю автоматизації, за якою кількісне нарощування інтелектуальних інструментів не компенсує якісний дефіцит управлінського контролю; систематизовано трирівневу типологію бар'єрів трансформації – ресурсних, організаційно-управлінських, соціо-психологічних – з регуляторною невизначеністю як наскрізним чинником. У прикладній частині розроблено: тришарову соціотехнічну архітектуру з інтелектуальним ядром (управлінський рівень, виконавчий «цифровий штат», рівень даних), що забезпечує наскрізний контроль людини на кожному рівні ієрархії; чотирифазну модель трансформації управлінської діяльності (M2AIAM) з механізмом керованої регресії та авторським коефіцієнтом ручного втручання (HOR) як показником якості управлінського контролю; науково-методичний підхід на основі концепції універсального AI-менеджменту (UAIM) із чотиридоменною моделлю компетенцій та механізмом перекваліфікації персоналу (RPM), що дає змогу здійснювати трансформацію за повного збереження кадрового складу; алгоритм масштабування (Smart Scaling DSS) як циклічну систему підтримки рішень, що інтегрує ризик-зважену модель сукупної вартості володіння, критерії готовності та механізми передачі контролю менеджеру; методику клонування бізнес-поведінки (BBC) на основі реальних рішень менеджера без потреби у великих даних; функцію управління взаємодією з регуляторним середовищем (GR-менеджмент). Апробацію основного інструментарію здійснено на підприємстві сфери зовнішньоекономічних послуг, де повний цикл трансформації забезпечив істотне зниження коефіцієнта ручного втручання та прискорення першого контакту з клієнтом зі збереженням кадрового складу. Окремі компоненти інструментарію апробовано у медичному центрі, торговельній мережі, бізнес-асоціації, громадській організації підтримки підприємництва та в навчальному процесі ІФНТУНГ. Одержані результати можуть бути застосовані підприємствами різних видів і форм власності, закладами вищої освіти у підготовці менеджерів та регуляторними органами при формуванні політики у сфері інтелектуальних технологій.
Дата реєстрації
2026-05-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-20 / 2026-07-02
Оновлено: 2026-10-13
