Реєстраційний номер
0826U001846, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Професійна підготовка магістрів хореографії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу
Здобувач
Ян Сісі ...,
Керівник Бойченко Марина Анатоліївна
Опонент Андрощук Людмила Михайлівна
Опонент Зузяк Тетяна Петрівна
Рецензент Ткаченко Ірина Олександрівна
Рецензент Чистякова Ірина Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Опис
У дисертаційному дослідженні цілісно висвітлено проблему професійної підготовки магістрів хореографії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу.
У межах характеристики стану розробленості проблеми професійної підготовки магістрів хореографії в закладах вищої освіти в порівняльно-педагогічному дискурсі встановлено, що найбільший науковий інтерес у дослідників-компаративістів викликає досвід професійної підготовки хореографів у країнах Європейського Союзу, США, Великій Британії та Китаї. Ці країни демонструють різноманітні моделі хореографічної освіти, зокрема розмаїття типів освітніх установ і свободу вибору технік, стилів та напрямів. Такий підхід сприяє формуванню у здобувачів індивідуального творчого стилю. Важливою складовою є міжкультурна взаємодія, участь у міжнародних програмах і фестивалях, що забезпечує інтеграцію у світовий мистецький простір. Особливу увагу приділено використанню хореології, соматичних практик та цифрових технологій у навчальному процесі. Упровадження сучасних педагогічних підходів до сучасного танцю, зокрема когнітивного, динамічного, афективного та просторового, сприяє формуванню ключових професійних компетентностей. Досвід США та Китаю виокремлюється акцентом на емоційній взаємодії, інституційній підтримці галузі та активному застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, включно зі штучним інтелектом.
Аналіз концептуальних засад професійної підготовки магістрів хореографії в країнах Європейського Союзу уможливив визначення сутності чотирьох провідних підходів: холістичного, рефлексивного, соматичного та трансформаційно-системного. Виявлено, що холістична парадигма спрямована на інтеграцію особистісного, тілесного, емоційного та інтелектуального вимірів, забезпечуючи формування цілісного світогляду здобувача освіти. Рефлексивний підхід переорієнтовує навчання з технічного вдосконалення навичок на розвиток самосвідомості, індивідуального досвіду та творчості. Соматичний підхід акцентує на внутрішньому сприйнятті руху й відчуттів, відкидаючи авторитарність і стимулюючи самопізнання, що особливо актуально в умовах сучасних викликів. Трансформаційно-системний підхід охоплює низку компонентів (творчі завдання, гнучке мислення, наставництво, репетиційну критику, воркшопи), які сприяють формуванню гнучкого, креативного і професійно мобільного фахівця. Узагальнення зазначених підходів дозволяє сформувати методологічну платформу сучасної хореографічної освіти, що відповідає вимогам особистісного зростання та адаптації до змін у глобалізованому мистецько-освітньому середовищі.
Зʼясування історичних засад професійної підготовки магістрів хореографії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу дозволило прослідкувати становлення моделей хореографічної освіти у європейських країнах в історичній ретроспективі, виявити ключові етапи її становлення та трансформації. Показано, що формування системи хореографічної освіти у країнах ЄС проходило через складні процеси інституціоналізації мистецької підготовки, поступової академізації танцювального мистецтва та інтеграції хореографії в загальноєвропейський освітній простір.
У процесі аналізу змістових засад професійної підготовки магістрів хореографії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу виокремлено основні напрями навчання: танцювальні студії, хореографія, історія танцю та запис танцю. Досліджено зміст і структуру провідних магістерських програм, що реалізуються закладами вищої освіти Фінляндії, Нідерландів, Швеції, Бельгії, Німеччині та Італії, включно з міждисциплінарними напрямами, такими як менеджмент у перформативному мистецтві та танцювально-рухова терапія.
Зʼясовано, що ефективна підготовка хореографів вимагає індивідуалізованого та адаптивного підходу, що враховує стиль танцю, рівень підготовки здобувачів освіти, вік і просторові умови. Важливими складовими є чітке планування занять, попереднє оцінювання, поступове нарощування навантаження та забезпечення безпечного освітнього простору. Позитивне навчальне середовище, інклюзія й повага до розмаїття сприяють активному залученню, розвитку навичок і успішному навчанню здобувачів освіти.
Висвітлено роль та місце цифрових технологій у професійній підготовці магістрів хореографії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу. Доведено, що впровадження новітніх цифрових технологій, як-от: VR-платформи, мобільні застосунки, системи захоплення руху та штучний інтелект, суттєво змінює методи викладання танцю, поглиблюючи аналітичне осмислення руху, соматичну усвідомленість і естетичне сприйняття. Такі інструменти формують імерсивне навчальне середовище, що стимулює креативність, гнучкість мислення й індивідуальне вираження, водночас трансформуючи уявлення про тіло, простір та ідентичність. Крім того, цифрові технології сприяють появі нових педагогічних стратегій, орієнтованих на співтворчість, інтерактивність, адаптивність і роботу з даними.
Дата реєстрації
2026-05-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-20 / 2026-07-01