Реєстраційний номер
0826U001864, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Психологічні чинники розвитку асертивності психологів-консультантів у процесі професійної підготовки
Здобувач
Скляренко Сергій Русланович,
Керівник Ніколаєв Леонід Олегович
Опонент Ткачук Таїсія Анатоліївна
Опонент Раєвська Яна Миколаївна
Рецензент Хомич Галина Олексіївна
Рецензент Харченко Наталія Валентинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі психології професійного становлення особистості – виявленню, систематизації та аналізу психологічних чинників розвитку асертивності психологів-консультантів у процесі професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у кваліфікованих психологах-консультантах, здатних ефективно працювати в умовах сучасних соціальних викликів, зокрема воєнного стану в Україні, масових психологічних травм населення та підвищеного попиту на психологічну допомогу. Водночас у вітчизняній психології залишається недостатньо розробленою проблема теоретичних засад, методів діагностики та технологій цілеспрямованого розвитку асертивності як базової професійної компетенції консультанта, що забезпечує баланс між емпатійною включеністю у проблеми клієнта та збереженням власних професійних меж.
На основі теоретико-методологічного аналізу наукових підходів (когнітивно-поведінкового, гуманістично-екзистенційного, диференційно- психологічного) визначено сутність, структуру та функції асертивності у контексті професійної діяльності психолога-консультанта. Розкрито специфіку професійної асертивності порівняно із загальною міжособистісною асертивністю. Асертивність визначена як інтегративна професійно-особистісна якість, що поєднує когнітивне усвідомлення професійних прав та обов’язків, емоційну стабільність та самоприйняття, здатність встановлювати і захищати межі психологічного впливу та конструктивно управляти консультативним процесом, а також ціннісно-мотиваційну спроможність балансувати між емпатійною включеністю та професійною дистанцією, забезпечуючи ефективність терапевтичної взаємодії та запобігаючи професійному вигоранню.
Обґрунтовано теоретичну структурно-функціональну модель асертивності психолога-консультанта, що включає чотири компоненти: когнітивно-смисловий (усвідомлення професійних прав та меж, раціональні переконання щодо власної компетентності, професійна рефлексивність), емоційно-регулятивний (емоційна стабільність у складних консультативних ситуаціях, саморегуляція емоційних станів, толерантність до невизначеності), поведінково-комунікативний (навички встановлення та підтримання терапевтичних меж, конструктивної відмови, керування конфліктними ситуаціями) та ціннісно-мотиваційний (інтеграція асертивності у систему професійних цінностей, усвідомлення її ролі у професійній ідентичності). Ці компоненти організовані у два метафактори – інструментальну асертивність (операційно-технічний рівень навичок та компетенцій) та екзистенційну асертивність (ціннісно-смисловий рівень особистісної позиції та професійної ідентичності).
Емпіричне дослідження проведено на вибірці 387 осіб: здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 курсу (n = 82), 3 курсу (n = 89), здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти (n = 94) спеціальності 053 «Психологія» та практикуючі психологи-консультанти зі стажем від 3 до 10 років (n = 122). Використано комплекс психодіагностичних методик, що охоплює чотири блоки: діагностика асертивності (тест-опитувальник «ТОКАС» О. Саннікової, О. Саннікова, Н. Подоляк; опитувальник асертивності Альберті–Еммонса в адаптації Л. Марчук; методика впевненості в собі В. Ромека); діагностика особистісних чинників (методика самоповаги Куперсміта, опитувальник емоційної стабільності Айзенка, опитувальник рівня субʼєктивного контролю Роттера в адаптації Бажина, методика рефлексивності Карпова); діагностика когнітивних чинників (опитувальник професійної ідентичності Азбель-Грецова, шкала ірраціональних переконань Елліса); діагностика мотиваційно- ціннісних чинників (методика мотивації Замфір-Реана, ціннісний опитувальник Шварца, опитувальник особистісної зрілості Гільбуха). Додатково використано метод професійних кейсів (авторська розробка) та напівструктуроване інтервʼю з практикуючими консультантами (n = 45). Статистична обробка здійснювалася за допомогою програмних пакетів SPSS 26.0, AMOS 26.0, R 4.0 із застосуванням описової статистики, кореляційного аналізу (Пірсона, Спірмена), факторного аналізу (експлораторного та конфірматорного), кластерного аналізу (метод Варда, k-середніх), дисперсійного аналізу (ANOVA), множинного регресійного аналізу, моделювання структурними рівняннями (SEM) та медіаторного аналізу.
Емпірично підтверджено чотирикомпонентну структурно- функціональну модель асертивності. Факторний аналіз другого порядку виявив ієрархічну організацію компонентів у два метафактори: інструментальна асертивність (пояснює 54,5% дисперсії факторів першого порядку) та екзистенційна асертивність (22,3% дисперсії). Конфірматорний факторний аналіз підтвердив відповідність ієрархічної моделі даним (χ²/df = 2,26; CFI = 0,95; TLI = 0,93; RMSEA = 0,057; SRMR = 0,051). Перевірка
інваріантності моделі для різних груп підтвердила конфігураційну інваріантність, що свідчить про універсальність виділеної структури.
Дата реєстрації
2026-05-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-02