Реєстраційний номер
0826U001866, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Вибір способу формування дуодено- та гастроентеростомії при виконанні панкреатодуоденектомії для попередження виникнення уповільнення спорожнення шлунка.
Здобувач
Мотельчук Сергій Олександрович,
Керівник Усенко Олександр Юрійович
Опонент Земсков Сергій Володимирович
Опонент Саволюк Сергій Іванович
Рецензент Сидюк Андрій Володимирович
Рецензент Гриненко Олександр Валентинович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України
Опис
Для розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення безпосередніх результатів панкреатодуоденектомії, проведено аналіз структури найпоширеніших ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, а саме уповільнення спорожнення шлунка, що є одним з ключових ускладнень панкреатодуоденектомії. Очевидно, що для зниження кількості порушень моторно-евакуаційної функції шлунка після панкреатодуоденектомії та зміни структури ускладнень загалом доцільно впливати на основні причини та механізми їх виникнення.
З метою реалізації завдань дослідження здійснено аналіз та оцінку результатів оперативного лікування пацієнтів з різними захворюваннями, які були оперовані в об’ємі панкреатодуоденектомії. В обох групах досліджуваних пацієнтів проведено аналіз результатів та зроблено висновки після хірургічного втручання, частоту виникнення порушення моторики шлунка та рівень летальності, динаміку відновлення пацієнта, ефективність перорального харчування, якість життя пацієнтів та оцінювання міоелектричної активності шлунково-кишкового тракту у ранньому післяопераційному періоді.
Сформовано дві групи пацієнтів:
Група порівняння – пацієнти, які проходили лікування з 2019 по 2021 рр. включно (n=102) – ретроспективно частина дослідження, була розділена на дві підгрупи: підгрупа 1.1. – 26 (25,5%) пацієнтів з явищами уповільнення спорожнення шлунка, підгрупа 1.2. – 76 (74,5%) пацієнти без ознак порушення моторної функції шлунка.
Основна група – пацієнти, які проходили лікування з 2021 по 2024 рр. включно (n=34) – проспективна частина дослідження, також дана група була розділена на дві підгрупи: 2.1. - 5 (14,7%) пацієнтів, у яких мав місце уповільнення спорожнення шлунка та 2.2. - 29 (85,3%) пацієнтів, без симптомів уповільнення.
У роботі спосіб формування анастомозів розглядався, як складова комплексної хірургічної тактики, а не як самостійний критерій формування груп. Уповільнення спорожнення шлунка розглядався, як клінічний результат і кінцева точка дослідження. Первинний розподіл пацієнтів здійснювалось за лікувальною тактикою, тоді як аналіз за наявністю або відсутністю гастростазу проводився з метою оцінки ефективності застосованих підходів.
У лікуванні пацієнтів групи порівняння використовували традиційну техніку хірургічного втручання (панкреатодуоденектомію). У лікуванні пацієнтів основної групи застосували нами запропоновану удосконалену методику формування дуодено- та гастроентеростомії із використанням зшиваючих апаратів, а також заходи для попередження виникнення уповільнення спорожнення шлунка у передопераційному, інтраопераційному та післяопераційному періодах.
При порівнянні всіх чотирьох підгруп встановлено, що впровадження удосконаленої методики формування дуодено- та гастроентероанастомозів супроводжувалося загальним скороченням тривалості оперативного втручання (p=0,021): медіана часу операції в основній групі становила 360 хв (IQR 320–390) проти 390 хв (IQR 350–445) у групі порівняння. Водночас у межах групи порівняння тривалість операції у пацієнтів з уповільненням спорожнення шлунка (380 хв; IQR 360–440) та без нього (395 хв; IQR 350–450) статистично значуще не відрізнялася (p=0,58). Аналогічно, в основній групі медіана тривалості втручання у підгрупах з гастростазом (360 хв; IQR 280–550) та без нього (360 хв; IQR 320–380) також не мала достовірних відмінностей (p=0,96). Отримані результати свідчать про те, що скорочення часу операції є наслідком оптимізації реконструктивного етапу, а не пов’язане з розвитком уповільнення спорожнення шлунка.
Загальна частота уповільнення спорожнення шлунка була нижчою в основній групі порівняно з групою порівняння (14,7% проти 25,5%), однак різниця не досягла статистичної значущості (p=0,242). Відзначалась тенденція до зниження частоти порушення моторики шлунка в основній групі.
Після впровадження удосконаленої реконструктивної методики у практику тип реконструкції аліментарного тракту при панкреатодуоденектомії на окремій петлі кишки за методом R-Y, ця процедура передбачає формування ізольованої R-Y-петлі для панкреатоєюностомії з подальшою гепатикоєюностомією, а також анастомозування на відокремленій головній петлі дуодено- або гастроентеростомії в основній групі достовірно частіше застосовувався дуоденоєюноанастомоз порівняно з групою порівняння (85,3% проти 49,0%; Fisher exact test, p=0,00023; OR=6,03; 95% ДІ 2,16–16,82), тоді як гастроєюностомія переважала у групі порівняння (51,0% проти 14,7% в основній групі; p=0,00023; OR=0,17; 95% ДІ 0,06–0,46), що свідчить про суттєву зміну реконструктивної тактики.
Тривалість розміщення назогастрального зонда була коротшою в основній досліджуваній групі, ніж у групі порівняння (1 день (1-2) проти 4 дні (2-7) відповідно; p<0,001). Кількість днів до початку прийому рідкої їди також була меншою в основній групі.
Дата реєстрації
2026-05-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-27 / 2026-07-01
