Реєстраційний номер
0826U001876, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Конституційно-правове регулювання залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні в Україні.
Здобувач
Хлопов Андрій Володимирович,
Керівник Лялюк Олексій Юрійович
Опонент Марчук Микола Іванович
Опонент Воронов Марк Миколайович
Рецензент Петришина Марина Олександрівна
Рецензент Чиркін Антон Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертаційній роботі досліджено питання правової регламентації залучення громадян до участі у здійсненні місцевого самоврядування. Принцип «участі» розглядається як важлива складова механізму належного урядування, що є підґрунтям організації муніципальної влади в європейських державах. Реалізація належного урядування в Україні зумовлює необхідність дослідження рівня забезпечення права громадян на участь у здійсненні місцевого самоврядування та розвитку системи форм такої участі.
Обґрунтовано, що суб’єктивне право громадян на участь у місцевому самоврядуванні є похідним від конституційного права територіальної громади на місцеве самоврядування як первинного суб’єкта цього права. Водночас встановлено наявність законодавчих колізій, зумовлених відсутністю чіткого визначення публічно-правової правосуб’єктності територіальної громади, що на практиці ускладнює реалізацію нею функціональної спроможності самостійно здійснювати місцеве самоврядування як колективним, внутрішньо складним суб’єктом. У зв’язку з цим реалізація правосуб’єктності територіальної громади відбувається через право громадян України, які постійно проживають у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на участь у місцевому самоврядуванні.
Доведено, що конституційне право територіальної громади на місцеве самоврядування має колективну природу, основу якої становить індивідуальне суб’єктивне право кожного члена громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування. Суб’єктом цього права є громадянин України, наділений муніципально-правовою правосуб’єктністю, тобто здатністю брати участь у вирішенні питань місцевого значення, впливати на процеси розробки та ухвалення відповідних рішень, а також здійснювати контроль за їх виконанням.
Суб’єктивне право громадян на участь у місцевому самоврядуванні визначено як міру можливої поведінки особи, що ґрунтується на загальновизнаних ідеях демократії участі, походить від міжнародно визнаного права громадянина на участь у веденні публічних справ і слугує основою конституційного права територіальної громади на самостійне вирішення питань місцевого значення.
До елементів змісту цього права віднесено: можливість особистої або колективної участі у веденні місцевих справ; право вимагати від органів і посадових осіб місцевого самоврядування забезпечення залученості до процесів підготовки, ухвалення та контролю за виконанням рішень з місцевих питань; право оскарження дій чи бездіяльності відповідних органів і посадових осіб; право користування соціальними благами, що належать територіальній громаді.
Встановлено, що право на участь у місцевому самоврядуванні має комплексний характер і включає управлінські та комунікативні муніципальні права громадян – членів територіальної громади. Управлінські права забезпечують реальний вплив громадян на процес прийняття рішень і контроль за їх реалізацією та охоплюють колективні й індивідуальні форми участі. Комунікативні права спрямовані на налагодження взаємодії між членами громади та органами публічної влади, покращення якості муніципальних сервісів і підвищення рівня життя населення.
Участь громадян у місцевому самоврядуванні розглянуто як нормативно впорядкований процес, що реалізується через організаційні форми залучення, безпосередньої участі та комбіновані форми. Запропоновано їх розмежування залежно від суб’єкта ініціювання та характеру впливу громадян на започаткування відповідних процедур.
Проаналізовано етапи становлення конституційно-правового інституту участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування в Україні та визначено чотири ієрархічні ланки правової основи форм реалізації цього права. Узагальнено зарубіжний досвід конституційно-правового регулювання форм партисипативної демократії, виокремлено чотири відповідні моделі та обґрунтовано їх значення для розвитку локальної демократії.
Система організаційних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення розглядається як цілісний механізм, спрямований на забезпечення транспарентної взаємодії між громадою та органами місцевого самоврядування, зміцнення зворотного зв’язку й відповідальності муніципальної влади, а також підвищення стандартів надання публічних послуг. Реалізація форм участі громадян відбувається через універсальні стадії: підготовчу, стадію проведення відповідної форми та стадію розгляду результатів органами місцевого самоврядування.
Дата реєстрації
2026-05-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-01 / 2026-07-02
