Реєстраційний номер
0826U001882, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-06-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Оцінка впливу генетичних та паратипових факторів на якісні показники молока
Здобувач
Шабаш Микола Леонідович,
Керівник Рубан Сергій Юрійович
Опонент Хмельничий Леонтій Михайлович
Опонент Ткачова Ірина Володимирівна
Опонент Сусол Руслан Леонідович
Рецензент Носевич Дмитро Костянтинович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Система оцінки в програмах відбору та прийняття управлінських рішень у молочному скотарстві успішно реалізується в еталонних (зразкових або референтних) популяціях тварин, які генотиповані та фенотипово оцінені за великою кількістю ознак. Постійне розширення масиву таких даних є критично важливим для селекційного процесу, оскільки забезпечує основу для точного оцінювання та прогнозування племінної цінності молодих тварин. Водночас такі дані можуть бути пов’язані з харчовою цінністю молока та ефективністю використання кормового білка коровами, що має важливе економічне значення для молочного скотарства.
В умовах господарств України формування подібних науково-експериментальних систем набуває першочергового значення, оскільки дає змогу перевіряти робочі гіпотези та оперативно приймати обґрунтовані рішення у виробничих умовах. Ефективність використання кормів у скотарстві залишається ключовим напрямом сучасних програм відбору, оскільки дозволяє зменшити витрати на виробництво продукції за рахунок оптимізації основної статті фінансових витрат, пов’язаних з економією корму. Як спрощений та доступний спосіб оцінки такої ефективності авторами прийнято робочу гіпотезу комплексного аналізу основних компонент молока до яких віднесено вміст жиру, білка, лактози, рівень сечовини молока та біохімічний аналіз крові досліджуваних тварин.
Визначено взаємозв’язки та регресійні залежності між основними компонентами молока (вмістом жиру, білка та лактози), величиною надою, живою масою корів, рівнем азоту сечовини в молоці (MUN) та показником ефективності використання азоту молока (MNE). Вивчено як основні біохімічні маркери, пов’язані з MUN і ефективністю використання азоту молока коровами, проаналізовано загальний і прямий білірубін, сечовину, креатинін, активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамма-глутамілтрансферази, вміст глюкози, альбумінів і загального білка.
На основі даних крові досліджуваних тварин встановлено зв’язки між основними біохімічними показниками та потенційними ознаками-предикторами. Оцінено рівень мінливості та характер взаємозв’язків між компонентами молока (вміст жиру, білка, лактози), величиною надою, живою масою корів, рівнями MUN і MNE. Узагальнено результати власних досліджень і світового досвіду щодо мінливості та взаємозв’язків основних компонентів молока, включаючи вміст жиру, білка, лактози, а також показники MUN і MNE. Встановлено залежність ефективності використання азоту (MNE) від генетичних і середовищних чинників. Визначено можливості використання індивідуальних і групових значень MUN та MNE у програмах оцінювання і відбору з метою підвищення молочної продуктивності, покращення складу молока та ефективності виробництва. Обґрунтовано підходи до побудови описової математичної моделі оцінки ефективності використання азоту молочними коровами з урахуванням взаємодії генотипу та середовища.
Всього проаналізовано 4 продуктивні ознаки (надій за 305 днів лактації, вміст жиру та білка, кількість молока, скоригованого на енергетичну цінність — ECM), а також 10 біохімічних показників: загальний білірубін, прямий білірубін, сечовина, креатинін, аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ), гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ), глюкоза, альбуміни, загальний білок.
Важливим біомаркером, який відображає ефективність білкового обміну корів, рівень споживання та якість «вхідного» протеїну, а також баланс енергії в раціоні, є азот сечовини молока (MUN).
Концентрація MUN не є достатньо інформативним інструментом фенотипування для покращення MNE, однак її вимірювання на рівні стада дозволяє більш точно коригувати раціон з метою підвищення перетравності корму або ефективності використання азоту. На наш погляд, візуалізація такої залежності дає змогу виокремити тварин із високими показниками MNE за оптимальних значень MUN у діапазоні 8–12 мг/дл.
Нами встановлено певні залежності використаної моделі, коли зі збільшенням добового надою значення MNE зростає до рівня 53кг молока на добу, після чого стабілізується та має тенденцію до зниження.
Отримані результати можуть бути основою для рекомендації щодо включення показників MUN і MNE до систем оцінки та моніторингу продуктивності та добробуту корів. Використання отриманих регресійних залежностей дозволяє прогнозувати якісні характеристики молока, а також ефективність використання азоту корму.
Оцінка індивідуальних і групових значень MUN та показника MNE у програмах селекційного відбору сприятиме підвищенню молочної продуктивності, покращенню складу молока та зростанню ефективності виробництва.
Дата реєстрації
2026-05-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-01
