Реєстраційний номер
0826U001915, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Архітектура менеджменту стратегічної резилієнтності підприємств в умовах полікризовості.
Здобувач
Вугельман Павло Володимирович,
Керівник Філиппова Світлана Валеріївна
Опонент Перевозова Ірина Володимирівна
Опонент Храпкіна Валентина Валентинівна
Опонент Лепейко Тетяна Іванівна
Рецензент Продіус Оксана Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Одеська політехніка"
Опис
Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання, яке полягає в удосконаленні стратегічного управління підприємствами шляхом в умовах полікризовості. Його вирішено за рахунок розроблення та обґрунтування теоретичних положень і науково-методичних підходів до формування архітектури менеджменту стратегічної резилієнтності підприємств в умовах полікризовості. У розділі 1 «Теоретичні засади менеджменту стратегічної резилієнтності підприємства» розкрито сутність стратегічної резилієнтності в умовах полікризовості. Стратегічну резилієнтність визначено як динамічну спроможність до випереджального розвитку, що дозволяє підприємству проактивно трансформувати бізнес-модель і стратегію у відповідь на критичні зміни середовища. Типологізацію стратегічної резилієнтності розроблено за трьома ключовими ознаками – характером стратегічного реагування, об’єктом впливу, часовим горизонтом. Особливим типом визнано інклюзивну стратегічну резилієнтність. Полікризовість визначено як складну систему взаємопов’язаних і взаємо підсилюючих безпекових, економічних, соціальних та технологічних викликів та об’єктивну необхідність парадигмального переходу від концепції статичної стійкості до парадигми динамічної життєстійкості, що передбачає здатність підприємства до трансформаційного самовідновлення через інклюзію та інновації. Підприємства кластеризовано за стратегічним потенціалом, обґрунтовано особливості менеджменту їх стратегічної резилієнтності в умовах полікризовості. В розділі 2 «Аналітичне оцінювання стратегічного конструкту та потреб підприємств і стратегічно важливих впливів їх зовнішнього середовища» проведено аналіз стратегічного конструкту «5Т» та стратегічно важливих впливів зовнішнього середовища; визначено детермінанти трансформації стратегічного конструкту підприємства в умовах полікризовості; обґрунтовано доцільність його гармонізації з екосистемою «Одеса 5Т», диференційовані потреби оцінювання стратегічної резилієнтності підприємств залежно від їх кластеру. Обґрунтовано, що соціально-інноваційний вектор стає основою архітектури резилієнтності, а інклюзивний – діє як антикризовий інструмент на тлі інституційної конвергенції. Виявлено високу когнітивну готовність стейкголдерів до впровадження інклюзивних змін та відхід від моделі «корпоративного егоїзму» на користь соціального партнерства, трансформацію їх безпекових пріоритетів, переорієнтацію джерел стійкості. Узагальнено, що стратегічна резилієнтність Одеських підприємств сьогодні безпосередньо залежить від їхньої здатності гармонізувати власні цілі з інтересами стейкголдерів. В розділі 3 «Формування архітектури та інструментарію менеджменту реверсної стратегічної резилієнтності підприємств в полікризовому середовищі» запропоновано: дизайн-модель архітектури реверсної стратегічної резилієнтності підприємств в полікризовому середовищі та концептуальну модель «Стратегія 6Т»; модель і методичний підхід до гармонізації стратегічної резилієнтності підприємства та міста, рекомендації щодо її оцінювання; інструменти та рекомендації щодо гармонізації інклюзивної соціальної відповідальності та інноваційного розвитку і менеджменту людської резилієнтності для зміцнення стратегічної резилієнтності підприємств. Запропонована нова парадигма стратегування, що передбачає впровадження принципу стратегічної збалансованості, який реалізується через механізм реверсності як інструмент колективної безпеки та взаємного ресурсного наповнення екосистеми. Архітектуру стратегічної резилієнтності підприємства представлено у структурно-функціональних блоках як три взаємопов’язані підсистеми (когнітивна, ресурсна, операційна), що забезпечують здатність підприємства до випереджальної адаптації в умовах полікризовості. Розроблено модель стратегування розвитком підприємства «Стратегія 6Т», що спирається на логіку реверсної резилієнтності та переводить міську концепцію «Одеса 5Т» на рівень стратегічного менеджменту підприємства. Авторське бачення гармонізації стратегічної резилієнтності підприємства та міста ґрунтується на переході від «корпоративного егоїзму» до екосистемного партнерства з метою формування мережевої антикрихкості. Запропонований методичний підхід до гармонізації інклюзивної соціальної відповідальності та інноваційного розвитку на засадах превентивності передбачає інтеграцію підходів та рекомендацій щодо оцінки стану інклюзивної соціальної відповідальності суб'єктів інноваційного процесу та превентивності соціальної відповідальності – з метою отримання об’єктивного висновку про рівень переходу системи від економіки виживання до економіки резилієнтності та превентивного розвитку. Методичний підхід до інтеграції менеджменту людської (командної) резилієнтності в стратегуванні розвитку підприємства, розглядаючи останній як поєднання принципів травма-інформованого управління та пріоритету цифровізації для забезпечення резилієнтності.
Дата реєстрації
2026-05-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-02