Реєстраційний номер
0826U001930, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Fashion-фотографія у візуальних практиках репрезентації дизайну костюма
Здобувач
Тульчинська Софія Олегівна,
Керівник Дихнич Людмила Петрівна
Опонент Дерман Лілія Миколаївна
Опонент Кротова Тетяна Федорівна
Рецензент Лавренюк Ольга Олександрівна
Рецензент Пенчук Олександра Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дослідження присвячене комплексному мистецтвознавчому аналізу fashion-фотографії як цілісної системи візуальних практик, що трансформують дизайн костюма з утилітарного об’єкта у багатозначний художній образ, формуючи стратегії його репрезентації в сучасному медіапросторі та проєктній культурі.
Актуальність дослідження зумовлена трансформацією fashion-фотографії з технічного засобу фіксації в самостійне художньо-комунікативне явище та складну систему візуальної репрезентації дизайну костюма. В умовах домінування цифрових медіа фотографічне зображення стає визначальним чинником сприйняття модного об’єкта, формуючи його культурний та емоційний контекст. Наукова проблема полягає у відсутності системного мистецтвознавчого аналізу fashion-фотографії як інструменту художньої репрезентації дизайну костюма, особливо у вітчизняному науковому дискурсі. Об’єктом дослідження є fashion-фотографія як явище сучасної візуальної культури. Предметом – художньо-образні та візуально-комунікаційні особливості fashion-фотографії у практиках репрезентації дизайну костюма.
У результаті проведеного дослідження розв’язано важливе наукове завдання – теоретично узагальнено та визначено художньо-проєктну специфіку fashion-фотографії як системи візуальних практик репрезентації дизайну костюма. Основні наукові та практичні результати дали змогу сформулювати певні висновки.
Встановлено, що fashion-фотографія функціонує на перетині мистецтва, дизайну, реклами та медіа. Її засаднича відмінність від прикладної рекламної зйомки полягає у відмові від простої фіксації матеріальних характеристик одягу на користь створення цілісного візуального наративу. Дизайн костюма в цьому процесі набуває нових естетичних, емоційних та культурних смислів, оскільки фотографічний образ стає інструментом художньої інтерпретації, що вписує об’єкт у певний сюжетний чи концептуальний контекст. Це визначає її широкий функціональний діапазон: від презентаційної та комунікативної до культурно-репрезентативної.
З’ясовано, що трансформація fashion-фотографії відбувалася під впливом технічного прогресу, художніх практик і соціокультурних змін. Якщо на межі XIX–XX ст. вона була обмежена документальною фіксацією конструкції виробу, то протягом ХХ ст. під впливом пікторіалізму, сюрреалізму та «прямої фотографії» сформувалася її сучасна художня мова. Відбувся перехід від статичної студійної демонстрації до динамічної наративної репрезентації та концептуально-художньої рефлексії. На сучасному етапі інтеграція CGI та AI-технологій перетворила репрезентацію дизайну костюма на складну багаторівневу систему візуальної комунікації.
У роботі вперше запропоновано систематизацію практик за трьома групами відповідно до характеру взаємодії з дизайнерським об’єктом: 1) документальні та середовищні практики – ґрунтуються на автентичній фіксації моди в реальному середовищі з пріоритетом документальної точності; 2) наративно-концептуальні та художні практики – характеризуються домінуванням авторської концепції над демонстрацією виробу, де костюм стає елементом символічної системи; 3) каталожно-репрезентативні та іміджеві практики – утворюють структурований ланцюжок від технічної фіксації фактур до формування культурного наративу бренду.
Виокремлено ключові стратегії, що визначають формат взаємодії з аудиторією: презентаційну (акцент на формі й фактурі), наративну (візуальний сторітелінг), іміджеву (айдентика бренду), концептуальну (пріоритет ідеї), lifestyle (ефект спонтанності) та digital-oriented (використання AI та motion-графіки). Вибір конкретної стратегії зумовлений дизайнерською концепцією та специфікою медіасередовища.
Доведено, що розвиток fashion-фотографії в Україні характеризується послідовною трансформацією від радянської офіційної естетики з її акцентом на типовості до формування власної візуальної мови в період незалежності. Специфікою вітчизняної школи є синтез глобальних тенденцій із локальними кодами: використанням етнокультурних мотивів, національної символіки та ландшафту. В умовах воєнного стану українська fashion-фотографія набула виразної культурно-ідентифікаційної функції, транслюючи теми культурної пам’яті та стійкості у глобальний медіапростір.
Окреслено актуальні напрями наукових розвідок, серед яких: осмислення зображень, згенерованих ШІ, дослідження віртуальних моделей та цифрової моди. В українському контексті пріоритетним залишається вивчення впливу воєнного досвіду на трансформацію художньої мови та механізмів репрезентації національної ідентичності.
Ключові слова: fashion-фотографія, дизайн костюма, візуальна репрезентація, художній образ, візуально-комунікаційні стратегії, типологія практик, українська fashion-фотографія, медіакультура, семіотика моди, проєктна культура.
Дата реєстрації
2026-05-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-02
