Реєстраційний номер
0826U001936, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Українське народне хорове мистецтво: ґенеза, специфічні риси, сучасний стан
Здобувач
Ладний Антон Сергійович,
Керівник Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Бермес Ірина Лаврентіївна
Опонент Кириленко Яна Олексіївна
Опонент Бєлік-Золотарьова Наталія Андріївна
Рецензент Сапожнік Ольга Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
Витоки народного хору сягають глибинних традицій гуртового співу, обрядового фольклору, народних ритуалів і трудових пісень, що протягом століть формували неповторну вокальну культуру українців. У професійному вимірі народно-хорове мистецтво набуло інтенсивного розвитку у ХХ столітті, коли стало не лише художньою, а й соціокультурною формою, що репрезентує духовну єдність нації. Сучасні культурно-мистецькі реалії – глобалізація, цифровізація, культурні пріоритети молоді, крос-жанрові експерименти – ставлять перед народним хором нові виклики і водночас відкривають перспективи розвитку. Трансформація репертуару, сценічної естетики, виконавських стратегій, а також нові моделі комунікації з аудиторією, зумовлені викликами глобалізації та цифровізації культури ХХІ століття зумовлюють необхідність оновлення концептуальних підходів до вивчення народно-хорового мистецтва. Метою дослідження є комплексне осмислення феномену народно-хорового мистецтва та визначення стратегії його модернізації у XXI столітті.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» було розглянуто науковий доробок провідних українських науковців у царині народного хорового мистецтва та окреслено його основні дефініції. Узагальнення напрацювань українських дослідників дає змогу виокремити три типи народних колективів, які функціонують у сучасному культурному просторі. Перший тип репрезентує гуртовий (фольклорний, автентичний) спів, другий тип – сучасні ансамблі фольклорного спрямування, третій – сучасний народний хор. Народний хор є формою колективного вокального музикування, що ґрунтується на фольклорній традиції, зберігає характерні інтонаційні, темброві та виконавські особливості народного співу й водночас зазнає різного ступеня професіоналізації та сценічної трансформації. Його визначальними ознаками є колективність виконавського мислення, тісний зв’язок із народною пісенною спадщиною, домінування природної вокальної манери та особливе підкреслення національно-культурної ідентичності.
Другий розділ «Історичні етапи розвитку та специфічні риси народного хорового мистецтва» присвячено аналізу процесів становлення та виявленню сутнісних характеристик зазначеного художнього явища. Ключовим етапом еволюції народно-хорового мистецтва у ХХ столітті стала його інституалізація, що забезпечила перехід від стихійних форм побутування народного співу до системної професійної організації хорових колективів. Саме в цей період остаточно сформувалася синтетична структура народного хору, яка поєднала хорову, хореографічну та оркестрову складові. Збільшення кількості та зростання рівня народно-хорових колективів, у свою чергу, стимулювало відкриття спеціалізованих кафедр у музично-освітніх закладах, орієнтованих на підготовку фахівців у сфері народно-хорового виконавства. Це стало важливим етапом інституалізації, оскільки сприяло системному формуванню виконавської школи, теоретичному осмисленню специфіки народної хорової манери та професіоналізації підготовки керівників народних хорових колективів.
У третьому розділі «Народне хорове мистецтво ХХІ століття: репертуар, концертна практика та промоційна політика» висвітлено питання виконавства та особливості менеджменту народних хорів у реаліях сьогодення. Характерною рисою сучасного репертуару народних хорів є поєднання складних ритмічних структур, поліфонічних технік і нетипових гармонічних рішень із традиційним українським мелосом. У такий спосіб народний хор не лише зберігає автентичний пласт національної культури, а й творчо переосмислює його в нових формах, що відповідають запитам сучасної аудиторії.
Сучасний український народний хор є динамічною формацією, що поєднує автентичні традиції з новітніми музичними тенденціями, забезпечуючи спадкоємність культури та її інтеграцію в глобальний простір. Завдяки професійній майстерності, інноваційним аранжувальним підходам та продуманій ребрендинговій політиці народні хори й сьогодні залишаються актуальними й здатними виконувати свою культурно-репрезентативну місію.
Дата реєстрації
2026-05-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-01
