Реєстраційний номер
0826U001991, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Удосконалення післяопераційної аналгезії при ургентній лапароскопічній холецистектомії
Здобувач
Пилипенко Ольга Вікторівна,
Керівник Кравець Ольга Вікторівна
Опонент Дмитрієв Дмитро Валерійович
Опонент Кучин Юрій Леонідович
Рецензент Кобеляцький Юрій Юрійович
Рецензент Макаренко Ольга Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у покращенні якість післяопераційної аналгезії при ургентній лапароскопічній холецистектомії шляхом обґрунтування різних видів реґіональних площинних блоків, на підставі вивчення показників інтенсивності гострого та частоти виникнення хронічного болю, системної гемодинаміки, маркерів стресу, психоемоційного стану та якості життя пацієнтів.
У ході дослідження обстежено та стратифіковано 137 пацієнтів, які відповідали критеріям включення. У зв’язку з розвитком післяопераційних інфекційно-запальних хірургічних ускладнень із дослідження було виключено 5 пацієнтів і до остаточного аналізу включено 132 пацієнта із гострим холециститом (ГХ) після ургентної лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ). Пацієнтів стратифікували на 4 групи по 33 особи: I група (n=33) – медикаментозна мультимодальна аналгезія; II група (n=33) – медикаментозна мультимодальна аналгезія, доповнена правобічним субкостальним TAP-блоком; III група (n=33) – медикаментозна мультимодальна аналгезія, доповнена правобічним QL-блоком II типу; IV група (n=33) – медикаментозна мультимодальна аналгезія, доповнена правобічним ESP-блоком. Групи були зіставними за віком, статтю, антропометричними показниками та часом від початку захворювання.
Дослідження виконували у 12 етапів: до операції; у першу післяопераційну добу – через 1, 2, 4, 6, 12 та 24 години; на 3-тю та 5-ту добу, через 30 діб, 3 та 6 місяців.
Післяопераційна медикаментозна мультимодальна аналгезія (ПММА) тривала 72 години та включала введення ацетамінофену і декскетопрофену за протоколом; у випадку «прориву болю» понад 4 бали за ВАШ додатково призначали морфін у дозі 10 мг внутрішньом’язово.
Наукова новизна:
У роботі дістало подальшого розвитку розширення уявлень про патофізіологічні зміни показників інтенсивності болю, системної гемодинаміки, маркерів стресу, психоемоційного стану пацієнтів з ГХ після ургентної ЛХЕ, та продовжено вивчення їх змін при застосуванні різних видів реґіонарних площинних блоків.
Підтверджено, що у пацієнтів з ГХ на тлі запалення, помірної гемоконцентрації та метаболічних змін (p≤0,007) формується гострий БС сильної інтенсивності (ВАШ у спокої 5,0-7,0 балів, при русі – 6,0-8,0 балів), який супроводжується стрес-відповіддю (p<0,001), тахікардією (p<0,005), вазоспазмом (p<0,005) та психоемоційними змінами (легкою тривожністю за шкалою Бека та субклінічно вираженою тривогою за шкалою HADS, p<0,005), зниженням якості сну за індексом PSQI (p<0,001), помірною денною сонливістю за шкалою Епворта (p<0,001).
Доведено, що проведення ПММА не забезпечує повного усунення ГПБС у перші 5 діб після операції, супроводжується помірним болем при русі / кашлі протягом всього госпітального періоду, з максимальною вираженістю у 1, 6 та 24 годину після операції, потребує додаткової аналгезії наркотичними аналгетиками у 9,1 % пацієнтів та формує стрес-відповідь перші 3 доби (p<0,005), гемодинамічні зміни (p<0,005), що порушує психоемоційний стан пацієнтів у вигляді помірної та субклінічно вираженої тривоги за шкалами Бека та HADS, помірної денної сонливості за шкалою Епворта при «задовільній» суб’єктивній оцінці якості сну у 57,6 % пацієнтів.
Виявлено, що застосування правобічного субкостального TAP-блоку у поєднанні з ПММА сприяє скороченню тривалості та зменшенню інтенсивності ГПБ до слабкої у спокої та помірної при русі на 1 та 6 годині після операції, однак не запобігає: потребі у додатковій аналгезії наркотичними аналгетиками у 3 % пацієнтів; формуванню стрес-відповіді у першу добу (p<0,005) і гемодинамічним змінам (p<0,005) та порушенням психоемоційного стану пацієнтів, які мали прояви у вигляді мінімального рівня тривоги за шкалою Бека, помірної денної сонливості за шкалою Епворта при «добрій» суб’єктивній оцінці якості сну у 48,5 % пацієнтів.
Практичне значення: На підставі отриманих даних удосконалена післяопераційна мультимодальна аналгезія за рахунок доповнення ії медикаментозної складової проведенням реґіонарних площинних QL-блоком ІІ типу та ESP-блоком. Це дозволяє повністю запобігти розвитку ХПБ через 3 (ARR=9 %; NNT=11) та через 6 місяців (ARR=8 %; NNT=14) та зберегти високу якість життя пацієнтів (за шкалою EQ-5D-5L на рівні 90 [90; 95] балів) в обох групах.
Дата реєстрації
2026-05-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-28 / 2026-07-02
