Реєстраційний номер
0826U001997, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Управління кризовими ситуаціями на підприємстві
Здобувач
Мойса Володимир Васильович,
Керівник Франчук Василь Іванович
Опонент Штангрет Андрій Михайлович
Опонент Рудніченко Євгеній Миколайович
Рецензент Гобела Володимир Володимирович
Рецензент Шевченко Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці методичних підходів для удосконалення управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій в системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах.
Об’єкт дослідження – система управління кризовими ситуаціями на підприємстві.
Предмет дослідження – теоретико-методичні, наукові та прикладні положення управління кризовими ситуаціями на підприємстві.
У роботі удосконалено: теоретико-методичний підхід до визначення безпекових аспектів управління підприємством, який, на відміну від існуючих, ґрунтується не лише на систематизації, узагальненні та критичному аналізі теоретичних засад, але й на глибинному уточненні змісту базових категорій «управління», «управління підприємством», «безпека», що дозволило сформувати авторську теоретичну модель, яка поєднує одночасно функціональні, процесні та безпекові складові разом із сучасними концепціями менеджменту та дозволяє визначати вектор наслідків нехтування безпековим аспектом у процесі управлінської діяльності; понятійно-термінологічний базис управління кризовими ситуаціями на підприємстві, який, на відміну від наявних, характеризується комплексною систематизацією та логічною інтеграцією базових категорій «криза», «кризова ситуація», «управління кризовою ситуацією», що дало змогу уточнити зміст і взаємозв’язок цих понять та запропонувати авторське бачення сутності поняття «управління кризовими ситуаціями», основу якого запропоновано визначати за чотирма складовими: проактивність та превентивність, інтеграція безпекової складової, адаптивність і гнучкість, результативність; науково-практичний підхід до оцінювання ефективності системи управління кризовими ситуаціями на підприємствах України в сучасних умовах, який, на відміну від існуючих, базується на застосуванні комплексного інтегрованого методу оцінювання через застосування інтегрального показника на основі чотирьох ключових складових (економіко-фінансова, інформаційна, кадрова, технічна), завдяки чому уможливлюється встановлення рівня прийнятності поточної системи реагування на кризову ситуацію та закладення методологічного підґрунтя для вдосконалення стратегій і програм антикризового управління на основі об’єктивної, комплексної та структурованої діагностики; механізм ідентифікації слабких сигналів у системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах, який, на відміну від наявних, передбачає урахування інтересів і цілей єдиного управлінського вектору, що поєднує антикризові та безпекові пріоритети в узгодженій системі рішень, що дозволяє встановити чітку взаємоузгодженість та координацію між усіма суб’єктами в процесі своєчасного виявлення нових слабких сигналів, які потенційно можуть свідчити про виникнення кризової ситуації.
Набули подальшого розвитку: концептуальні засади функціонування системи управління кризовими ситуаціями на підприємстві, які, на відміну від існуючих, вирізняються виокремленням та структуризацією завдань, принципів, засобів, функцій і методів реагування на кризові ознаки задля формування чіткої послідовності траєкторії функціонування цієї системи в сучасних умовах, починаючи від ідентифікації кризових ситуацій (визначення джерел та симптомів кризових явищ; аналіз чинників, що спричиняють кризові явища; аналіз перебігу кризової ситуації) і закінчуючи відповідним реагуванням на них; технологія протидії чинникам, що уможливлюють виникнення кризових ситуацій на підприємстві у процесі прийняття управлінських рішень, яка вирізняється поміж інших встановленням чіткої системної взаємозалежності між виокремленими чинниками та проведенням порівняльного аналізу з ранжуванням кожного із них за ступенем вагомості впливу на стабільність функціонування підприємства з метою отримання належної інформації для подальшої реалізації антикризових заходів залежно від рівня важливості чинників; модель формування і застосування обліково-аналітичного забезпечення в системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві, яка від відомих підходів відрізняється тим, що виокремлює у структурі цієї системи три взаємопов’язані підсистеми (облікову, аналітичну та контролінгу), що забезпечує комплексність збору, оброблення та використання наявної інформації і дозволяє побудувати архітектоніку етапів формування обліково-аналітичного забезпечення (від визначення мети в задоволені інформаційних потреб ключових суб’єктів управління до підтримки реалізації розроблених управлінських рішень), яка дозволяє узгоджувати процеси управління з елементами антикризового менеджменту в сучасних умовах.
Дата реєстрації
2026-05-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-28 / 2026-07-20
