Реєстраційний номер
0826U002038, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Санітарно-гігієнічне обґрунтування заходів контролю кампілобактеріозу на етапі первинної переробки птиці
Здобувач
Мозговий Максим Олександрович,
Керівник Касяненко Оксана Іванівна
Опонент Салата Володимир Зеновійович
Опонент Уховський Віталій Вікторович
Рецензент Шкромада Оксана Іванівна
Рецензент Нагорна Людмила Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський національний аграрний університет
Опис
Птахівництво є однією з найбільш динамічних галузей агропромислового комплексу, а виробництво м’яса птиці має важливе значення для забезпечення населення доступними джерелами повноцінного білка. Зростання обсягів виробництва супроводжується підвищенням вимог до безпечності продукції, насамперед щодо мікробіологічних ризиків, пов’язаних із зоонозними патогенами. Одним із найбільш поширених збудників харчових токсикоінфекцій є бактерії роду Campylobacter, носієм яких птиця часто є без клінічних ознак захворювання. Найбільший ризик контамінації тушок виникає під час забою та первинної переробки, що зумовлює необхідність удосконалення санітарно-гігієнічного контролю.
У межах дисертаційного дослідження проведено аналіз залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у продукції птахівництва Сумської області у 2023–2025 роках. У м’ясі птиці та курячих субпродуктах виявлено лише поодинокі випадки наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів у межах допустимих рівнів. Залишки антибактеріальних препаратів у м’ясі птиці виявляли у 20,0 %, 28,6 % та 20,0 % проб відповідно за роками дослідження. У печінці курей фіксували залишки бета-агоністів, синтетичних стероїдів та зеранолу у 12,5–22,2 % проб. Отримані результати підтверджують ефективність державного моніторингу безпечності харчових продуктів та узгоджуються з висновками місії експертів DG SANTE щодо відповідності системи державного контролю України підходам Європейського Союзу.
Проведений епідеміологічний аналіз кампілобактеріального ентериту населення України за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України показав, що захворювання залишається актуальною проблемою громадського здоров’я. Частка лабораторно підтверджених випадків становила 5–15 %, при цьому переважав C. jejuni. Встановлено сезонність захворюваності з піком у літні місяці та найбільшу уразливість дітей раннього віку і молодого працездатного населення. Показники захворюваності мали тенденцію до зростання — з 0,28 до 0,31 випадку на 100 тис. населення. Отримані дані свідчать про важливу роль харчового фактору передачі інфекції, насамперед через м’ясо птиці.
Під час дослідження мікробної контамінації тушок птиці на забійних підприємствах Київської області позитивні результати встановлено у 35,5 % проб. Найчастіше виділяли Campylobacter spp. (29,0 %), E. coli (19,4 %) та Enterococcus spp. У більшості випадків виявляли асоціації кількох мікроорганізмів. Встановлено, що рівень контамінації Campylobacter spp. зростав на етапах первинної переробки та досягав максимальних значень після патрання — 29,03 %. При цьому у 77,7 % ізолятів ідентифіковано C. jejuni, а у 22,3 % — C. coli. Вміст сліпих відростків кишечнику був контамінований Campylobacter spp. у 37,1 % випадків. Доведено, що пошкодження кишечника під час патрання сприяє перехресній контамінації тушок та обладнання.
Дослідження морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей ізолятів Campylobacter spp. підтвердили їх типові таксономічні ознаки. Ізоляти були представлені грамнегативними рухливими зігнутими паличками, що утворювали характерні колонії у мікроаерофільних умовах за температури 37–42 °С. Встановлено наявність каталазної та оксидазної активності, здатність до гідролізу гіпурату натрію та інші диференційно-діагностичні властивості.
Патогенні властивості ізолятів підтверджено у дослідах на білих мишах та курячих ембріонах. У мишей реєстрували пригнічення, діарею, виснаження та летальність до 76,9 % при інфікуванні C. jejuni. У курячих ембріонів спостерігали виражену ембріотоксичну дію та 100 % летальність протягом чотирьох діб. Наступним етапом роботи було визначення антибактеріальної активності органічних кислот щодо Campylobacter spp. Встановлено, що бактерицидну дію проявляли 1,0 % молочна кислота та 0,5 % лимонна і оцтова кислоти за експозиції 25–30 хв. На основі отриманих результатів розроблено спосіб зниження мікробної контамінації тушок птиці. Найбільш ефективною виявилася комбінація 1 % молочної та 0,5 % лимонної кислот, яка забезпечувала деконтамінацію та зменшення розвитку мікроорганізмів. Запропонований спосіб було апробовано під час охолодження тушок методом повного занурення у ваннах із розчином органічних кислот. Встановлено синергічний бактерицидний ефект комбінації кислот щодо Campylobacter spp., зниження КМАФАнМ у 2,3 раза та подовження терміну зберігання продукції до 4 діб проти 3 діб у контролі. Крім того, застосування розробленого способу забезпечувало зниження ризику перехресної контамінації тушок під час охолодження.
Ефективність запропонованого методу підтверджено виробничими випробуваннями на підприємстві Київської області. Впровадження способу є економічно доцільним та забезпечує прибуток 5,1 грн на 1 грн витрат при забої 5000 голів птиці. Отримані результати мають практичне значення для підвищення безпечності та конкурентоспроможності продукції птахівництва відповідно до сучасних європейських вимог.
Дата реєстрації
2026-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-29 / 2026-07-16
