Дисертація доктора філософії. Філатова Тетяна Вячеславівна. Методи та моделі підтримки прийняття економічно обгрунтованих рішень в управлінні системою якості вищої освіти

Реєстраційний номер

0826U002055, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

30-06-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Методи та моделі підтримки прийняття економічно обгрунтованих рішень в управлінні системою якості вищої освіти

Здобувач

Філатова Тетяна Вячеславівна,

Керівник Соколовська Зоя Миколаївна
Опонент Шапошников Костянтин Сергійович
Опонент Дименко Руслан Анатолійович
Рецензент Черкасова Світлана Олександрівна
Рецензент Скрипник Наталія Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет "Одеська політехніка"

Опис

Дисертаційну роботу присвячено розробленню та застосуванню інформаційно-математичного інструментарію підтримки прийняття економічно обґрунтованих рішень у системі управління якістю вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією ринку освітніх послуг, швидким зростанням обсягів знань, інтеграцією України до європейського освітнього простору, впливом воєнного стану та міграційних процесів, а також необхідністю підвищення відповідності освітніх програм сучасним вимогам ринку праці. Важливим чинником є посилення взаємозв’язку між якістю освітніх послуг, конкурентоспроможністю випускників і економічною стабільністю держави. У роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти управління якістю вищої освіти в умовах інформаційної економіки. Проаналізовано сучасні тенденції реформування системи вищої освіти, визначено ключові чинники формування системи забезпечення якості та обґрунтовано необхідність інтеграції освітніх, наукових і управлінських процесів. Встановлено, що ефективність функціонування закладу вищої освіти визначається рівнем узгодженості між освітніми програмами, результатами навчання та вимогами роботодавців. У дисертації проведено комплексне дослідження предметної області інтелектуальної продукції закладів вищої освіти та запропоновано підходи до її формалізації й моделювання. Розроблено інформаційну модель предметної області, що базується на використанні метаданих та ієрархічної структури даних і забезпечує формування багаторівневих інформаційних сховищ. Для формалізації предметної області застосовано математичні методи теорії множин і реляційної алгебри, що дало змогу побудувати математичну модель закладу вищої освіти та визначити ключові фактори якості освіти. Запропоновано цільову функцію оцінювання результативності освітньої діяльності, а також методи управління якістю з урахуванням ентропії системи, невизначеності інформації та експертних оцінок. Особливу увагу приділено задачі ідентифікації та відбору навчальних дисциплін, які впливають на рівень акредитації освітніх програм. Запропоновано алгоритми зіставлення навчальних планів та освітніх документів різних рівнів, а також методи семантичного аналізу, кластеризації й експертного оцінювання для забезпечення ефективного переходу між освітніми рівнями. У роботі розроблено підхід до аналізу ринку праці та адаптації освітніх програм до його сучасних вимог на основі методів неконтрольованого машинного навчання. Це дозволяє здійснювати автоматичну категоризацію та структурування неформалізованих текстових даних професійного змісту, визначати актуальні компетентності та прогнозувати перспективні напрями працевлаштування. Спроєктовано архітектуру інформаційно-аналітичної платформи управління якістю вищої освіти, яка забезпечує збір, обробку, аналіз і візуалізацію даних, формування метрик якості та аналітичних звітів для підтримки управлінських рішень. Запропонований математичний апарат дозволяє аналізувати відповідність між кількістю випускників і потребами ринку праці з урахуванням компетентностей, визначених освітніми програмами. Практичне випробування платформи, проведене протягом чотирьох років на прикладі економічних та ІТ-спеціальностей, підтвердило наявність дисбалансу між попитом і пропозицією фахівців, а також недостатню відповідність компетентностей випускників вимогам роботодавців. Результати прогнозного аналізу продемонстрували можливість використання платформи для прогнозування кадрового дефіциту та вдосконалення освітніх програм. Робоча гіпотеза дослідження полягає в тому, що ринково-орієнтований підхід до формування освітніх програм та використання інформаційно-аналітичної платформи дозволяють підвищити відповідність компетентностей випускників актуальним вимогам професійної діяльності. Використання методів семантичного та синтаксичного аналізу сприяє точнішій класифікації професій і формуванню рекомендацій щодо оновлення змісту освіти. Практична цінність роботи полягає у створенні інформаційно-інструментального забезпечення управління системою якості вищої освіти, яке дозволяє відстежувати тенденції ринку праці, прогнозувати попит на фахівців та вдосконалювати освітні програми відповідно до сучасних вимог роботодавців. Результати дослідження впроваджено в освітній процес Національний університет «Одеська політехніка» під час розроблення навчальних програм, методичних матеріалів і викладання фахових дисциплін. Запропоновані моделі та методи можуть бути використані закладами вищої освіти для підвищення якості підготовки фахівців та забезпечення їх конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Дата реєстрації

2026-05-29

Додано/оновлено в НРАТ

2026-05-29 / 2026-07-06