Реєстраційний номер
0826U002058, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Корпоративне партнерство в системі забезпечення сталого розвитку промислового підприємства
Здобувач
Рябцев Василь Анатолійович,
Керівник Козенков Дмитро Євгенович
Опонент Левкович Оксана Володимирівна
Опонент Токмакова Ірина Василівна
Рецензент Задоя Вячеслав Олександрович
Рецензент Чернова Наталія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет науки і технологій
Опис
Дисертаційну роботу присвячено розробленню теоретико-методологічних засад і науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму корпоративного партнерства в системі управління персоналом для забезпечення сталого розвитку промислового підприємства в умовах невизначеності. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасні промислові підприємства функціонують у середовищі високої мінливості, де поєднуються економічні, соціальні, кадрові, екологічні, безпекові та інституційні виклики.
Метою дисертації є розроблення теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму корпоративного партнерства в системі управління персоналом для забезпечення сталого розвитку промислового підприємства в умовах невизначеності. Об’єктом дослідження є процес забезпечення сталого розвитку промислового підприємства на засадах формування та реалізації корпоративного партнерства. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень, методичних підходів та прикладних інструментів формування організаційно-економічного механізму управління корпоративним партнерством у системі управління персоналом підприємства.
У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема монографічний, порівняльний, системний, інституційний, статистико-економічний, експертний, економіко-математичний, процесний, графічний та абстрактно-логічний. Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України та країн ЄС, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні дані та матеріали практичної діяльності промислових підприємств.
Важливим результатом є вдосконалення організаційної структури управління центром корпоративного партнерства шляхом переходу до гнучкої функціонально-мережевої моделі з матричним розподілом повноважень. Запропоновано поєднання стратегічного кураторства, постійного операційного ядра, мережі уповноважених осіб у структурних підрозділах та тимчасових робочих груп, що забезпечує підвищення керованості й стійкості партнерських процесів. Доведено, що така модель є більш придатною до умов невизначеності, ніж жорстко ієрархічні схеми, оскільки забезпечує оперативне перерозподілення функцій, швидше реагування на ризики та міжфункціональну координацію рішень.
Подальшого розвитку набув метод структурно-мережевого проєктування центру корпоративного партнерства за рахунок урахування не лише формальної підпорядкованості, а й інтенсивності комунікацій, ризиків перевантаження, критичності вузлів і необхідності процедурного резервування ролей, функцій та альтернативних каналів зв’язку. Це підвищує безперервність управління в умовах енергетичних, логістичних і кадрових збоїв, а також допомагає сформувати більш життєздатну архітектуру партнерської взаємодії на рівні підприємства.
Набули подальшого розвитку науково-методичні положення щодо інституціоналізації корпоративного партнерства через центр корпоративного партнерства як спеціалізовану координаційну ланку системи управління персоналом. Обґрунтовано, що створення такого центру дозволяє забезпечити узгодження інтересів учасників, портфельний контроль ініціатив, міжфункціональну координацію, інтеграцію внутрішнього і зовнішнього контурів партнерства.
Подальшого розвитку набуло інформаційно-аналітичне забезпечення механізму корпоративного партнерства через поєднання ER-моделі даних, ядра KPI, санкційної та доброчесної верифікації контрагентів, оцінки повної вартості володіння ініціативою та цифрових засобів моніторингу. Доведено, що така архітектура створює основу для цілісного цифрового супроводу партнерських рішень, підвищує прозорість, аналітичність, відтворюваність та контрольованість управління корпоративним партнерством.
Окреме місце в дослідженні відведено формуванню алгоритму впровадження дистанційного онбордингу, який дає змогу економити час, зменшувати організаційні втрати та підвищувати керованість процесу інтеграції нових співробітників. Обґрунтовано важливість онбордингу як елемента корпоративного партнерства в системі управління персоналом, оскільки саме на етапі входження працівника в організацію формуються первинна лояльність, розуміння правил взаємодії, рівень залученості та готовність до участі в колективних механізмах реалізації цілей підприємства.
Подальшого розвитку набув інструментарій урахування нестабільності та кадрових ризиків у моделях розвитку управлінського персоналу через введення змінної, що відображає організаційні бар’єри, зокрема обмеження ресурсів, опір змінам, ризики безперервності діяльності та інші фактори, які зменшують або модифікують ефект управлінських рішень.
Дата реєстрації
2026-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-29 / 2026-07-02
