Реєстраційний номер
0826U002077, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Соціалізація молодіжної статево-вікової групи в українському традиційному суспільстві ХІХ – першої чверті ХХ століття
Здобувач
Босий Олександр Михайлович,
Керівник Окольнича Тетяна Володимирівна
Опонент Плахотнік Ольга Василівна
Опонент Коляда Наталія Миколаївна
Рецензент Дубінка Микола Михайлович
Рецензент Савченко Наталія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Опис
У дисертації, на підставі комплексного вивчення різнопланових джерел цілісно охарактеризовано процес соціалізації молоді з урахуванням статево-вікової стратифікації традиційного українського суспільства; виокремлено особливості організації, структуру та педагогічні функції молодіжних громад, як ключових об’єднань парубків та дівчат; визначено зміст соціалізації парубків та дівчат у молодіжних громадах (піклування про моральність, зміна соціовікового статусу, підготовка до сімейного життя, регуляція гендерної поведінки); розкрито шляхи реалізації змісту соціалізації української молоді (форми громадського спілкування: кумівство, побратимство, посестринство, сусідство, земляцтво, ярмарки, церква; форми дозвілля і розваг: вечорниці, досвітки (восени-взимку), вулиці (навесні-влітку); інкорпорація молодіжної статево-вікової групи в обрядово-святкову сферу життєдіяльності громади).
Подальшого розвитку в дослідженні набули: особливості гендерної та вікової диференціації у процесі соціалізації української молоді у традиційному суспільстві; регулятори гендерної поведінки української молоді під час дозвілля.
Уточнено: категоріальну структуру процесу соціалізації молоді; нормативні критерії віку статевовікової верстви «молодь» в українському традиційному суспільстві; особливості ініціальних статево-вікових обрядів; значення суб’єктів соціалізації молоді; особливості спілкування молоді різної статі.
Територіальні межі дослідження охоплюють усі етнічні українські землі. Нерівномірність уваги до певних регіонів зумовлена наявністю або ж нестачею необхідних для дослідження фактологічних даних. Так, історичні, етнографічні, історико-педагогічні матеріали дозволили зібрати повніший матеріал, докладніше вивчити та проаналізувати процес соціалізації молоді на території Бойківщини, Полісся, Волині, Полтавщини, Херсонщини та Гуцульщини. Водночас, інформацію з відповідної проблематики з таких регіонів як Слобожанщина, Лемківщина, Підляшшя, Поділля, Покуття отримано переважно з архівних матеріалів, зібраних у ХІХ та у першій чверті ХХ ст. істориками, етнографами, фольклористами, для яких молодіжна субкультура не завжди була головним предметом вивчення, що зумовило певну обмеженість і неповноту інформації з окремих питань.
Хронологічні межі дисертації охоплюють період XIX – першої чверті XX ст., що пов’язаний з історичним розвитком традиційної культури українців.
Нижня хронологічна межа роботи – початок XIX ст. – визначається домінуванням в українському соціумі традиційної моделі соціалізації.
Верхня хронологічна межа нашого дослідження визначається першою чвертю ХХ ст. – драматичним часом у становленні нової моделі соціалізації, відмінної від традиційної: відбувалося руйнування традиційних структур життєдіяльності українського селянства під впливом колективізації, індустріалізації та всебічного насильницького нівелювання української національної культури в контексті русифікаторської та атеїстичної політики радянської влади.
Вивчення зазначеної проблеми стало можливим за рахунок вивчення джерельної бази дослідження, яка поділена у роботі на дві групи: першоджерела та умовно вторинні джерела.
Першоджерелами стали етнографічні пам’ятки ХІХ – першої чверті ХХ ст.: неопубліковані архівні етнографічні матеріали та опубліковані етнографічні праці, що розкривають різні аспекти соціалізації української молоді у традиційному суспільстві. Це, насамперед, архівні матеріали:
Частиною джерел дослідження є матеріали рукописних фондів, в яких зафіксовано різноманітні аспекти функціонування молодіжних громад.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у подальшому вивченні соціалізаційної проблематики традиційного українського суспільства.
Систематизовані та узагальнені положення, фактологічний матеріал, джерельна база дослідження можуть стати основою для подальших наукових розвідок з історії педагогіки, етнопедагогіки; для розширення та оновлення змісту навчальних курсів з історії педагогіки, історії соціального виховання, теорії виховання, народознавства, етнографії дитинства, у процесі підготовки навчально-методичного забезпечення та укладанні підручників, посібників із цих дисциплін, спецкурсів педагогічних та класичних університетів.
Одержані емпіричні дані, їх систематизація й педагогічна інтерпретація можуть бути також використані у діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, закладів позашкільної освіти, громадських товариств та об’єднань.
Результати дослідження можуть знайти застосування в розробці молодіжних соціальних програм.
У дисертації соціалізація молоді в українському традиційному суспільстві ХІХ – першої чверті ХХ ст. трактується як процес засвоєння індивідом основних навичок життєзабезпечення та норм поведінки, певної системи знань, норм та цінностей, що дозволяло йому функціонувати повноправним членом суспільства та важливий механізм збереження етнічної традиції, підтримання стабільності усієї соціальної структури селянської спільноти.
Дата реєстрації
2026-06-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-01 / 2026-08-20
