Реєстраційний номер
0826U002078, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до дослідницької діяльності.
Здобувач
Левченко Дмитро Олександрович,
Керівник Савченко Наталія Сергіївна
Опонент Овчарук Василь Володимирович
Опонент Каплінський Василь Васильович
Рецензент Маркова Олена Віталіївна
Рецензент Язловецька Оксана Валентинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Опис
Теоретичний аналіз наукових джерел із педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання засвідчив, що дослідницька діяльність учителя фізичної культури є складним, багатоаспектним феноменом із міждисциплінарним характером. У дисертації дослідницька діяльність учителя фізичної культури визначена як цілеспрямована, системна, інтелектуально-творча діяльність із отримання та застосування нових знань у галузі фізичного виховання і спорту, що реалізується через комплекс дослідницьких дій, спрямованих на вирішення професійно-педагогічних проблем і вдосконалення освітнього процесу. Специфіка цієї діяльності зумовлена інтеграцією педагогічних, психологічних, медико-біологічних і спортивних знань, а також прикладною орієнтацією, пов'язаною з вимірюванням фізичного стану учнів, аналізом ефективності фізичних навантажень і метрологічними вимірюваннями.
На підставі аналізу наукових підходів уточнено сутність поняття «готовність майбутніх учителів фізичної культури до дослідницької діяльності» як інтегративного особистісно-професійного утворення, що відображає здатність і внутрішню спрямованість педагога до цілеспрямованого здійснення науково-педагогічного пошуку, аналізу й оптимізації навчально-виховного процесу з фізичного виховання та ґрунтується на системі знань, практичних умінь, ціннісних установок, аналітичних і рефлексивних здатностей.
Визначено чотирикомпонентну структуру готовності: мотиваційно-ціннісний компонент (внутрішня спонука до наукового пошуку, усвідомлення цінності дослідницької діяльності); когнітивний компонент (методологічна база, знання про логіку педагогічного дослідження у галузі фізичного виховання); діяльнісно-практичний компонент (комплекс дослідницьких умінь і навичок, здатність реалізувати повний цикл дослідження); рефлексивно-особистісний компонент (самоаналіз власної дослідницької діяльності, рефлексивна позиція дослідника).
Обґрунтовано систему критеріїв (мотиваційний, змістовий, процесуальний, рефлексивний) і показників оцінювання сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до дослідницької діяльності та визначено три рівні її сформованості. Низький (репродуктивний) рівень характеризується переважно зовнішньою мотивацією, фрагментарністю знань, умінням відтворювати алгоритм дослідження лише за зразком та обмеженою здатністю до рефлексії. Середній (реконструктивний) рівень відображає усвідомлену мотивацію, системні знання про методологію, здатність самостійно виконувати окремі дослідницькі процедури та здійснювати часткову рефлексію. Високий (творчий) рівень характеризується стійкою внутрішньою мотивацією, методологічною культурою, здатністю до самостійного ведення повноцінного педагогічного дослідження й аналітичною рефлексивною позицією.
Побудовано авторську структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до дослідницької діяльності, що охоплює п'ять взаємопов'язаних блоків: цільовий (стратегічна і тактичні цілі, операційні завдання); концептуально-методологічний (підходи, принципи, ідеї); змістово-процесуальний (чотири змістові напрями: методологічні засади, методи дослідження у фізичному вихованні, дослідницька практика, наукова комунікація); організаційно-технологічний (педагогічні умови, форми, методи, засоби, педагогічна підтримка); результативно-діагностичний (критерії, рівні, поліметодична діагностика, зворотній зв'язок). Модель реалізується через трирівневу архітектуру: мікрорівень (ІІ курс – пропедевтичний етап), мезорівень (ІІІ курс – операційний етап), макрорівень (ІV курс – інтегративний етап), що забезпечує поступове нарощування дослідницької самостійності студента від роботи «за зразком» до ініціативного проектування і виконання власного педагогічного дослідження.
Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено взаємопов'язані педагогічні умови формування готовності: формування мотивації та ціннісного ставлення до дослідницької діяльності засобами аксіологічно орієнтованого змісту підготовки; інтеграція дослідницьких завдань у навчальний процес через моделювання реальних педагогічних ситуацій; розвиток аналітичних, проєктних і комунікативних компетентностей студентів засобами ІКТ-інструментів і контекстно-інтегрованого навчання; забезпечення методичного супроводу та рефлексивно-розвивального середовища у процесі педагогічної практики.
З метою перевірки ефективності педагогічних умов та структурно-функціональної моделі проведено педагогічний експеримент (2023–2025 рр.) на базі закладів вищої педагогічної освіти. У дослідженні взяли участь 166 студентів спеціальності «Фізична культура» (84 особи – експериментальна група, 82 особи – контрольна група). За результатами контрольного зрізу в експериментальній групі частка студентів на низькому рівні готовності скоротилася з 61,9 % до 10,7 %, а частка тих, хто досяг високого рівня, зросла з 8,3 % до 53,6 %.
Дата реєстрації
2026-06-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-01 / 2026-08-26
