Реєстраційний номер
0826U002099, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Медико-соціальне обґрунтування концептуальної моделі розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів системи охорони здоров'я
Здобувач
Сімон Кирило Ігорович, аспірант
Керівник Крячкова Лілія Вікторівна
Опонент Шевченко Марина Вікторівна
Опонент Теренда Наталія Олександрівна
Рецензент Ханюков Олексій Олександрович
Рецензент Семенов Віктор Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дослідження виконане з метою медико-соціального обґрунтування концептуальної моделі розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів для підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я.
Робота проводилася у шість етапів та включала: 1) системний аналіз наукових джерел, стратегічних документів ВООЗ та нормативно-правових актів України для визначення теоретико-методологічних засад дослідження; 2) розробку програми дослідження, вибір та обґрунтування методів дослідження; 3) аналіз цифрової зрілості систем охорони здоров’я на глобальному та національному рівнях за даними Глобального монітора цифрового здоров’я (Global Digital Health Monitor – GDHM) та оцінку інфраструктурного забезпечення цифрової трансформації на регіональному рівні (Дніпропетровська область, 2021-2024 рр.); 4) оцінку рівня і важливості цифрових компетентностей здобувачів вищої медичної освіти (265 осіб) та медичних працівників (162 особи); 5) аналіз цифрової комунікації з населенням на рівні ПМСД на основі аудиту вебсайтів та управлінської координації цифровізації шляхом дослідження управлінських стилів серед наявних і потенційних керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) (150 осіб); 6) розробку, наукове обґрунтування та оцінку концептуальної моделі розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів.
Для досягнення мети дослідження застосовано наступні методи: системний підхід і аналіз – для комплексного дослідження об’єкта і предмета дослідження, встановлення їх взаємозв’язків, визначення місця цифрового потенціалу в реалізації функцій системи охорони здоров’я та обґрунтування концептуальної моделі; бібліосемантичний – для аналізу наукових джерел, міжнародних стратегій та нормативно-правових актів; інформаційно-аналітичний – для аналізу даних GDHM, показників офіційної статистичної звітності, цифрової присутності ЗОЗ за даними реєстру Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та оцінки змістового наповнення вебсайтів за авторським чеклистом; соціологічний – для вивчення рівня володіння компетентностями та оцінки їх важливості серед здобувачів вищої медичної освіти і медичних працівників; соціально-психологічний – для оцінки управлінських стилів; аналіз зацікавлених сторін – для визначення та оцінки ролі основних стейкхолдерів у формуванні цифрового кадрового потенціалу; концептуального моделювання – для розробки моделі розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів; експертних оцінок – для оцінки ефективності розробленої моделі; медико-статистичний – для обробки та аналізу первинних і вторинних даних.
На основі проведеного комплексного медико-соціального дослідження розроблено концептуальну модель розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів системи охорони здоров’я, яка розглядається як базовий процес забезпечення функції ОЗ щодо формування кадрових ресурсів з достатнім рівнем компетентностей. Модель інтегрує технологічні, кадрові, освітні та управлінські компоненти, включає циклограму формування, розвитку і закріплення цифрових компетентностей при синергічній участі ключових стейкхолдерів, вміщує заходи на рівні закладів вищої медичної освіти, закладів охорони здоров’я та системи охорони здоров’я. Експертна оцінка моделі (n=20; коефіцієнт компетентності >0,75) підтвердила її високу наукову обґрунтованість та структурну повноту (оцінка новизни – 9,85 бала; 95% ДІ 9,69 10,00). За прогнозами експертів, впровадження моделі дозволить у довгостроковій перспективі (5 років) забезпечити зростання загального рівня цифрових компетентностей медичних кадрів у середньому на 42,0% (95% ДІ 39,1-44,8) та покращення показників громадського здоров’я на 13,0% (95% ДІ 11,9-14,0). Прогнозована результативність моделі пов’язується з підвищенням ефективності функціонування системи охорони здоров’я через розвиток цифрових компетентностей медичних кадрів, розширенням можливостей цифрового здоров’я та подальшим впливом на показники здоров’я населення.
Водночас визначено специфіку реалізації цифрового потенціалу в умовах воєнного стану: діджиталізація, цифрові сервіси набувають підвищеної значущості для оперативної комунікації, координації, телемедичних технологій та базового електронного документообігу, проте їх використання відбувається в умовах інфраструктурних перебоїв, обмеженого доступу до ЕСОЗ і підвищеного психоемоційного навантаження на медичні кадри. Головною детермінантою зниження реалізації цифрових компетентностей, за оцінками 91% експертів, є психоемоційне навантаження та стрес медичних кадрів, що створює передумови для професійного вигорання персоналу. Цей чинник визначено як суттєвий зовнішній фактор, який слід враховувати при плануванні та імплементації моделі з метою збереження кадрового потенціалу та забезпечення належного рівня громадського здоров’я.
Дата реєстрації
2026-06-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-01 / 2026-07-02
