Реєстраційний номер
0826U002152, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
АРХІТЕКТУРНО-ДЕКОРАТИВНА ПЛАСТИКА ФАСАДІВ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ КІНЦЯ XIX − ПОЧАТКУ XX ст. м. КИЄВА
Здобувач
Сідорова Марія-Юлія Андріївна,
Керівник Гнатюк Лілія Романівна
Опонент Лещенко Нелля Арсентіївна
Опонент Олійник Олена Павлівна
Рецензент Крижанівський Олександр Анатолійович
Рецензент Авдєєва Наталія Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет «Київський авіаційний інститут»
Опис
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету дослідження, завдання, об’єкт, предмет, межі та методи дослідження. Представлено наукову новизну отриманих результатів і їх практичне значення, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, список публікацій, структуру та обсяг роботи.
У першому розділі «Аналіз попередніх досліджень, понятійні та історико-архітектурні аспекти вивчення питання» розкрито поняття «архітектурно-декоративна пластика», здійснено систематизацію видів архітектурної пластики фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст.
На основі проведеного аналізу науково-теоретичного досвіду виявлено значний внесок в історію архітектури, теорію реконструкції, реставрації забудови, в питання пам’яткоохоронних досліджень, здійснений вітчизняними та закордонними вченими. В результаті аналізу світової практики реставрації та реконструкції виявлено основні засади збереження історичної забудови.
Здійснено історико-архітектурний, стилістичний та містобудівний аналіз формування та розвитку забудови Києва досліджуваного періоду.
У другому розділі «Методичні основи дослідження архітектурно-декоративної пластики фасадів історичних будівель Києва кін. XIX – поч. XX ст.» відповідно до поставленої мети і завдань розроблено загальну методику дослідження, що складається з чотирьох послідовних етапів (пошуково-накопичувального, дослідницького, синтезуючого та результуючого). Відповідно до розділів та завдань визначено та систематизовано емпіричні та теоретичні методи дослідження. Архітектурні обміри представлено як метод дослідження пам’яток архітектури.
Визначено основні засади класифікації фасадів та розроблено класифікацію їх композиційних рішень в залежності від кількості вертикальних членувань (осей) та їх розташування на фасаді. Виявлено основні типи фасадів: одноосьовий, двоосьовий, триосьовий та багатоосьовий. В межах кожного з цих типів виявлено різновиди вирішення. Встановлено залежність типу композиційного рішення фасаду від довжини ділянки фасаду вздовж червоної лінії забудови вулиці.
Розроблено класифікацію архітектурних деталей на основі композиційно-конструктивних та стилістичних засад, а також класифікацію декоративної пластики в залежності від її форми, художнього рішення та розташування на фасаді.
Обстежено та виконано: фотофіксацію та замальовки 251 об’єктів, обміряно та викреслено 49 вхідних дверей, 54 балконних огороджень, 21 портали, 15 грат проїздів, 12 підвіконних та міжвіконних рельєфних декоративних вставок, 18 капітелей.
Встановлено, що архітектурно-функціональні та декоративні деталі мають чітко визначене, обумовлене умовами сприйняття та символічним значенням, місце в композиційній структурі фасадів.
Проведено пропорційний аналіз фасадів та окремих деталей досліджуваного періоду.
У третьому розділі «Значення архітектурно-декоративної пластики фасадів у збереженні своєрідності міста Києва» в результаті графо-аналітичних розрахунків встановлено, що сприйняття фасадів і їх елементів залежить від кута сприйняття, висоти об’єкта та відстані до нього.
Виявлено, що для комфортного сприйняття фасадів забудови вулиць необхідно, щоб висота будівель не перевищувала ширину вулиці.
Встановлено що структурна пластика фасадів, семантика архітектурно-декоративних елементів відіграють важливу роль у формуванні образу Києва, визначають емоційний інтерес до забудови центральних районів міста.
Розроблено додаткові критерії цінності архітектурних деталей фасадів: емоційно-естетичні; історико-інформаційні; структурно-типологічні. Виявлено унікальні (У); типові (Т); та ідентичні (тотожні) елементи (І), котрі тиражувались ще в ХІХ – початку ХХ ст. В залежності від унікальності, типовості чи ідентичності елементів надано рекомендації щодо підходів до їх відновлення в разі пошкодження або втрати.
Розроблено принципи збереження, відновлення та оновлення пластики фасадів забудови кінця ХІХ − початку ХХ ст.:
Принципи збереження: автентичності; мінімального втручання; збереження не лише пам’яток але й цінних елементів фасадів.
Принципи відновлення: реверсивності; стилістичної, семантичної, типологічної відповідності та наслідування, які полягають у відновленні втрачених елементів за архівними даними, а в разі їх відсутності, за, виявленими в дослідженні, типовими рішеннями.
Принципи оновлення: цілісності; пропорційного, метро-ритмічного та типологічного підпорядкування, які базуються на принципі наслідування, а також принцип перцепції, який передбачає гармонізацію рішення фасадів зумовлену оптимальними кутами сприйняття 30-45 градусів, та розташуванням елементів архітектурної пластики на фасаді в зорових центрах, відповідно золотому перетину.
Сформульовані принципи − наслідування, перцепції, цілісності та прийоми пропорціювання за системою «золотий перетин» апробовано у розроблених автором моделях трьох типів структурного рішення фасадів в історичній забудові.
Дата реєстрації
2026-06-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-03 / 2026-07-02
